Виробничо-торговельна діяльність підприємства

Постачання виробництва необхідними матеріальними ресурсами є початковим ланцюгом виробничого процесу.

Основним завданням підприємства з організації і керівництва матеріально-технічним забезпеченням є своєчасне, безперебійне та комплексне постачання виробництва необхідними матеріальними ресурсами для здійснення виробничого процесу.

Питаннями постачання підприємства сировиною, основними і допоміжними матеріалами займаються зав.господарством і завідуючий коморою.

До їх основних функцій входять:

1.Планування потреби підприємства в матеріально-технічних ресурсах, необхідних для функціонування ПГХ «Енергетик».

2.Складання замовлень на необхідні матеріально-технічні ресурси.

3.Приймання, розміщення, зберігання, підготовка до відпуску і відпуск сировини і товарів цехам.

4.Організація контролю якості, кількості і строків постачання сировини і товарів.

5. Регулювання розміру запасів і контроль за їх станом.

6. Ведення оперативного обліку постачання матеріально-технічних ресурсів на підприємство, їх відпуск цехам, стану виробничих запасів.

На підприємстві громадського харчування «Енергетик» використовують такі методи і форми постачання:

1. Регулярні закупки дрібними партіями. В цьому випадку підприємство замовляє необхідну кількість товарів, яку постачальники доставляють йому партіями за певний період. Переваги цього постачання полягають в тому, що:

-прискорюється обертання капіталу, тому що товари сплачуються після надходження окремих партій;

-досягається економія витрат на утримання надлишкових запасів.

Недоліки цього постачання полягають в тому, що:

-існує вірогідність надлишкової кількості товарів;

-необхідно сплачувати всю кількість товару, що визначена в замовленні.

2. Щоденні закупки використовуються для закупки дешевих і швидко використовуємих товарів.

Переваги методу:

-швидке обертання капіталу;

-зниження витрат на зберігання;

-своєчасність поставок.

3. Отримання товарів по мірі необхідності. Цей метод характеризується слідуючими особливостями:

-кількість товару строго не встановлюється, а визначається приблизно;