Соціально-економічна природа інфляції
Розрізняють внутрішні й зовнішні причини виникнення інфляції.
До зовнішніх причин належать скорочення надходжень від зовнішньої торгівлі, від’ємне сальдо зовнішньоторгівельного й платіжного балансів.
Внутрішні причини інфляції – деформація народногосподарської структури, яка знаходить свій вияв у суттєвому відставанні галузей споживчого сектора при гіпертрофованому розвитку галузей важкої індустрії, особливо військового машинобудування; диспропорції між споживанням і нагромадженням: незбалансованості на споживчому ринку; відсутності антиінфляційного регулювання тощо.
Для України характерні як внутрішні, так і зовнішні причини інфляції, переважно зумовлені інфляцією витрат (зросли ціни на сировину, паливо, комплектуючі вироби тощо )[5,9]
В економiчнiй науцi розрiзняють iнфляцiю попиту й iнфляцiю витрат. У першому випадку iнфляцiю викликає надлишок грошей, доходiв й попиту, в другому - зростання витрат на виробництво товарiв та послуг.Iнфляцiя попиту спостерiгається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенцiал економiки, пiдносячи цiни, щоб зрiвноважити пропозицiю i попит. Покупцi конкурують за обмежену пропозицiю товарiв, що призводить до зростання цiн.
Спочатку сукупнi витрати недостатнi i обсяг валового нацiонального продукту (сукупної пропозицiї) значно вiдстає вiд свого потенцiйного рiвня за умови повної зайнятостi. У разi збiльшення сукупного попиту рiвень цiн не змiниться, бо буде вiдповiдно зростати й обсяг виробництва, тобто iнфляцiя поки що буде вiдсутня. Це пояснюється тим, що iснує велика кiлькiсть незалучених у виробництво трудових i матерiальних ресурсiв, якi ще можна залучити за iснуючих на них цiн. Поступово зростання попиту пiдштовхує розвиток сукупної пропозицiї. Для цього стану економiки притаманне повнiше використання ресурсiв, а тому їх запаси поступово скорочуються i вони стають дорожчими. Починається зростання цiн, тобто iнфляцiя. Цю інфляцiю називають передчасною, тому що вона починається до появи повної зайнятостi i повного використання виробничих потужностей у країнi.
Подальше зростання сукупного попиту пiдштовхує сукупну пропозицiю до потенцiйно можливого обсягу виробництва. Реальний валовий нацiональний продукт досягає свого максимуму, i тому подальше збiльшення сукупного попиту зумовлює iнфляцiю, яку називають вже “чистою” на вiдмiну вiд передчасної.
Основними причинами такого виду інфляції є наступні обставини.
1.Випуск надлишкової грошової маси для покриття дефіциту держбюджету. Надлишковий випуск грошової маси називають своєрідною формою неофіційного оподаткування, оскільки таким шляхом держава перекладує на населення вирішення своїх бюджетних проблем. За 1992-1996р грошова маса зросла запаморочливо, так що отримувачі найменших доходів стали купонними мільйонерами.
2.Скорочення пропозиції товарної маси. Якщо воно не супроводжується адекватним зменшенням грошової маси і уповільненням швидкості обороту грошей, то викликає їх обесцінення внаслідок зниження товарного наповнення грошових агрегатів. За 1990-1997 рр. в Україні ВВП зменшився на 63,2%. Це означало зниження сукупної пропозиції вітчизняної продукції. До 1998 р. Імпорт забезпечував 30-40% продовольчого ринку і майже 80% ринку промислових товарів народного споживання.
3.Незакінчене будівництво, виробництво товарів, які не користуються попитом і втрати при зберіганні і транспортуванні обумовлюють певні грошові витрати на відповідні роботи без товарного покриття. В 1992 р. 14% м’яса, 28% зерна, третина молока і половина картоплі були зіпсовані в процесі зберігання і транспортування. Далі втрати якщо і зменшувались, то в результаті спаду виробництва.
4.Прискорення обороту грошей, в тому числі в силу так званої „втечі” від них, також викликає інфляційний ефект, оскільки навіть за попередньої товарної та грошової маси одна грошова одиниця в середньому обслуговує більше угод. В результаті грошей стає ніби більше, ніж треба.
5.Кредитна експансія, тобто швидке розширення кредиту, яке не відбиває реальну необхідність в ньому, також веде до інфляції попиту, оскільки отриманні ссуди використовуються в якості купівельних і платіжних засобів, переповнюючи сферу обігу.