Сидір Твердохліб (1886–1922)

Тільки людський дух не може

Віднайти мети...

***Ніч. Б'ють повагом години,

До молитви склав я руки.

Сім... і вісім... дев'ять лине-

Лине, линуть в тишу звуки.

Ген на небі меркне зоря,

Я молюся, а з молитви

Ллється скорбна псалма горя

Моє ложе - вістря бритви...

Б'є тремтінням лихорадки

Дев'ять... десять... одинадцять.

У глибоку тьму кімнатки

Впало звуків всіх дванадцять.

КРИК ДУШІ

Ви навчили мене гіпокриз'ї, брехні,

Пси, вампіри, раби конвенансуі

Оплювали мені мої мрії сніжні,

Мою білу, як ангел, романсу!..

Ви навчили мене гіпокриз'ї, брехні!

Хай суддя вам сплатить той ваш злочин і гріх,

Усе те, що терпів я три роки!

А чого не терпіть я не хтів і не міг:

Так терплять лише душі високі!

Хай суддя вам сплатить - кривду, злочин і гріх!