Сидір Твердохліб (1886–1922)

Брильянтів сипало рій

В світлицю, в наше віконце?

Чому ж, о матінко, тепер

Надворі дощ і хуртовина,

Чом солов'їний спів умер?..

Ой мамо, ніч на твого сина

Так жалісно вікном глядить,

Ніч сумно дивиться на мене -

Над ліжком хилиться, і зрить

І плаче-плаче, нене!

- Не бійся, сину, плачу,

Се дощ струями так ллється...

Уранці в хмарі дощу

Веселка розів'ється!..

Тепер засни - за часок

Буде і сонце, і день,

А я піду у садок,

Нарву тобі ярих вишень...

Хора дитина стихла, вснула,

Погас каганчик, а з кімнати

Тихеньким кроком вийшла мати,

Аби дитина не почула.

А за годинку й за часинку

Зарожевіло за вікном,

Приходить мати, кличе: синку!