Сидір Твердохліб (1886–1922)

А він, синок... спить вічним сном.

***

На захід сонця гнесь кедрина,

Шумить зі скель в вечірню даль,

На берег моря хуртовина

Викочує кораль...

І чують кедри - буртить море,

Коралі вітер вдаль поніс,

Розвіяв в полі, ліг на гори

Дощем кривавих сліз.

І бачать, як опали хвилі,

Затих їх плач, сконав їх шум -

Розсіяв захід на три милі

Сівбу кривавих дум...

***

Як широкі землі божі,

Все тут має свою ціль,

В небо лине запах рожі,

Роси кануть в чашу зіль.

Легіт віє з гір на море,

Шумить ночі темний бір,

З моря плач іде на гори,

Рання мла несесь до зір.

Все тут має мету, Боже,

Як широкий світ -