Сидір Твердохліб (1886–1922)

Та й вас роздавила!

Романтична поезія виконувала перш за все аґітаційну роль у боротьбі за волю країн та народів. Польські повстанці швидко зрозуміли, що якщо у союзі з українцями повести боротьбу з Росією, то це зможе привести до здобуття незалежності. А щоб це могло здійснитися потрібно насамперед пробудити національну свідомість українців.

Своїми перекладами Сидір Твердохліб разом з Іваном Франком, Богданом Лепкий зближає українську та польську культури.В міжвоєнному часі робилися також спроби видання компромісних видань. Вони були редаґовані або спільно поляками та українцями, або лише українцями. Серед тих останніх на особливу увагу заслуговував журнал "Рідний край“, що виходив у 1920-1923 роках під редакцією поета і перекладача української поезії польською мовою Сидора Твердохліба. Подібну орієнтацію мав і попередній (у 1919-1920) тижневик "Probіj“ (Новатор). Поляки і українці разом видавали між іншим: нереґулярний часопис "Доля“ (Перемишль 1918-1919), місячник "Львівські вісті“ (Львів 1937-1938), а також видаваний у Варшаві "Українська стражниця“ (1925-1926).

Поезії Сидора ТВЕРДОХЛІБА

* * *

Пізнав я той смуток, що скроні не клонить,

І сльози, що в серці на дні леденіють,

А сліз тих зіниця ніколи не ронить…

І регіт крізь сльози. Слова каменіють…

Страх душу питає, куди йде дорога?. .

А крик мій мовчанням ридає у груди,

Нім з гніву і страсті зродився —

Лишається жалість велика на Бога…

Я мав своє щастя!. . Ідиллю осяйну…

Де ділось? Умерло!. . Нім сон той проснився,

Розкрилися очі…

Таку саму тайну

І ти маєш, брате!. .

ІКАРІВ ПЛАЧ

NOCTURNO

Артистові-мадяреві

Юліанові Панкевичеві