Синтаксис тексту

В усіх розглянутих випадках характер зв'язків між реченнями підкреслює їхню однофункціональність. смислову односпрямованість, і це сприяє об'єднанню речень на рівноправних засадах.2.2.Відношення диференційного складання виникають між реченнями, які її окремішності мають однотипні або зближувані в контексті смисли, але їхня функціонально-смислова залежність полягає в протиставленні, зіставленні, відокремленні. На відміну від раніше названого "складання", сполучуваності речення за диференційного складання розділені відповідно до функції - одне виражає вихідне, відправне повідомлення, а друге - зіставлюване з ним, протиставлюване йому, або таке що передбачає у зв'язку з ним значення варіативності явищ. Трапляється й одразу розмежоване, взаємно задане відношення протиставлення, зіставлення, відокремлення.

А. Відношення протиставлення спостерігаються за інтегративного зв'язку речень, вираженого сполучниками але, а, одначе. Відношення дифереційного складання виникають у цих випадках і завдяки тому, що інтегративний зв'язок підкріплений тематичним - з'єднуються речення, зближувані за смисловою спрямованістю. Розгляньмо приклади: У нас уже є чималий практичний досвід розробки, випуску й ефективного застосування обчислювальної техніки в різних сферах виробництва та управління... Та за останні роки тут накопичилося й багато нерозв'язаних проблем: Можна навчити людину розбиратися в найскладнших науках і розмовляти будь-якими мовами. А ось сміливості навчити її, гадаю, не можна. Ніхто не допоможе тобі бути хоробрим. Тільки ти сам. У першому фрагменті два речення, з'єднані сполучником але, виражають думку про стан справ із розробкою та застосуванням обчислювальної техніки. Цей цілісний смисл (у результаті "складення") будується на єдності протиставних повідомлень. Одне речення повідомляє про те, що вже накопичено чималий досвід у цій сфері, друге - про наявність, разом із тим, проблем. Ця "єдність протилежностей" виражає реальну оцінку ситуації, що склалася. В другому фрагменті два речення з'єднані інтегративним зв'язком із допомогою сполучника а, крім того, виразно проступає протиставлення з допомогою тематичного зв'язку - завдяки використанню полярних за значенням лексичних елементів можна - не можна. Предметом мовлення є з'ясування можливості навчити людину чому-небудь. Єдиний предмет мовлення розпадається на два взаємозв'язані її протиставлені судження: чомусь можна навчити, а от чомусь іншому не можна.

Найчастіше набувають значення протиставлення (повного або часткового) речення, то вводяться словами одні... ||інші... Стійкість цих відношень уже знайшла відображення в словниках. Розгляньмо приклади. Є люди особливо чутливі до всього, що ми називаємо природою. У одних вираження цього почуття бурхливе, буденно-грубувате: "От красотища!" Інші в ці хвилини бояться зронити бодай слівце; Для одних ліс - це завжди лише дерева, дрова. Якщо немає грибів або ягід - вони нудьгують у лісі. Для інших - це світ, сповнений таїни, краси, світ, де людину полишають болісні тілесні й душевні муки, де поняття "радість буття "сприймається мало не на дотик. Зміст поєднуваних речень, що вводяться словами одні...||інші... (в тому числі у формі непрямих відмінків), як бачимо, характеризується прямим протиставленням й у першому і в другому фрагментах.Б. Розглянемо відношення зіставлення. Вони полягають у тому, що в результаті з'єднання речень взаємно співвідносяться, порівнюються характеристики, явища, котрі стосуються якихось осіб, предметів, обставин. У результаті з'ясовується яка-небудь схожість або відмінність цих осіб, предметів, обставин. Тому можливі за зіставлення й риси протиставлення, але цілісний зміст полягає у вираженні несуперечності, а несхожості, виявленої шляхом зіставлення, порівняння. Формуються ці відношення на основі паралельного зв'язку, який може бути повним або частковим. Порівняйте: Та ось пізньої години обласканий гість усе-таки покидає дім гостинної господині, а ранком господиня вирушає на роботу, перетворюючись на адміністратора готелю, й відбувається все прямо протилежне тому, що було вчора. Вчорашнє завдання: убезпечити гостя від будь-яких невигід. Сьогоднішнє - убезпечити від невігід себе. Вчора хазяйка-господиня не випускала гостя з дому. Сьогодні вона нерідко не впускає його до готелю. Паралельний зв'язок речень є основним засобом вираження зіставних відношень (звісно, поряд із тематичним). Але він може посилюватися з допомогою інтегративного зв'язку. Як засоби цього останнього, що підсилюють зіставлювальні відносини, виступають сполучники а (підкреслює несхожість), також, і (підкреслюють схожість). Порівняйте: На вулицях і площах столиці України біліє сніг, а тут, на двох поверхах величезних зал республіканського Будинку художників, ці ж вулиці й площі, втілені на картинах, акварельних малюнках, ліногравюрах, офортах, утопають у білокипінні квітуючих каштанів, золотому багреці в'янучого літа, примхливому колориті осені; Хай управляється мій "важкий" учень у вишукуванні таких витівок, щоб зробити свою "творчість" непомітною й прихованою від мене. Я також управляюся в тому, щоб своїм розумом і досвідом, своєю перевагою й великодушністю спонукати його, збитошника й витівника, поглянути на себе й чи то зніяковіти, чи то здивуватися, відкритий в самому собі щось досі невідоме, замислитися над ним невідомим і піднестися на маленьку сходинку в своєму моральному розвитку. У наведених прикладах спостерігаємо частковий паралелізм, і засоби інтегративного зв'язку допомагають формуванню зіставлювальних відношень: на вулицях і площах столиці України...||а тут...; Хай управляється мій "важкий" учень...||Я також управляюся в тому, щоб своїм розумом і досвідом...

В. До числа відношень диференціюючого складання відносимо також розділові відношення, що передають сутність варіантного характеру дій, подій. Про ці відношення сигналізують засоби інтегративно-характернзугочого зв'язку серед них сполучники то...то, або ... або, котрі виражають значення розділовості (й інші з'єднувальні засоби, що формують це значення). Розглянемо приклади: Такий уже паш предмет література: таємничий. То герой домалює тебе й хлоп'ят... То ти з хлоп'ятами або тільки ти, або тільки хлоп'ята домалюють героя, давши йому нове життя; ...простим оком не можна виявити окремі мікроорганізми. Інша справа колонії мікробів. Часом їх можна спостерігати й не вдаючися до мікроскопа. Бактерії, наприклад, стають причиною світіння моря в нічні години. Або різноколірних нальотів, що нерідко спостерігаються на поверхні снігу чи криги; Наукову роботу можна вести двома способами. Або вона схожа на терпеливе й неквапне читання книжки рядок за рядком, сторінка за сторінкою. Або вона в чомусь схожа на штурм добре укріпленої будівлі. У першому фрагменті з допомогою сполучників то...то, або... або з'єднуються речення, шо передають розділові відношення зі смисловим відтінком різного виявлення чогось (То герой домалює тебе і хлоп'ят || То ти з хлоп'ятами || або тільки ти, або тільки хлоп'ята домалюють героя...). В другому й третьому фрагментах вживання сполучників або, або...або створює подібне значення (Бактерії, наприклад, стають причиною світіння моря в нічні години || Або різноколірних нальотів, що нерідко спостерігаються на поверхні снігу та криги; Або вона схожа на терпеливе й неквапне читання книжки рядок за рядком, сторінка за сторінкою||Або вона в чомусь схожа на штурм добре укріпленої будівлі). В обох випадках мається на увазі, шо можливе й одне, й інше явище, але до кожного з них підходять окремо, вилучаючи на цей момент інше (втім передбачаючи його участь у здійснюваному виборі).2.3. Розгляньмо тип відношень, названий супозицією (співпозицією). Йдеться про відношення тих речень, які повідомляють про явища дійсності, суміжні в складі більшого цілісного явища, події, котрі виступають як єдиний предмет мовлення. Супозиція може бути просторово-буттєвою (або описовою) й часовою (або оповідною). В першому випадку у супозії перебувають повідомлення про явища, суміжні в просторі, існуванні, тобто об'єднані просторовою, буттєвою суміжністю в більші цілісні явища дійсності. Цими відношеннями часто з'єднується більш як два речення, бо в результаті такого поєднання створюється цілісний опис, картина. Наведемо приклади: Куди не глянь - рисові поля. Деякі з них залиті водою й виблискують, як шари слюди на зламі. На інших видно зігнуті фігури селян. Вони висаджують рисову розсаду. Й ряди ніжних стебелець штрихують сріблясту гладінь, наче візерунок на шовку. А на сусідніх ділянках рис уже стоїть стіною, нагадуючи оксамит із високим ворсом. Тут же поруч золотяться прямокутники полів, де вже налилося колосся. В цьому фрагменті спочатку дається узагальнене повідомлення-опис: Куди не глянь - рисові поля. Далі йдуть повідомлення, що конкретизують, "малюють",описують картину чи пейзаж детерміновано й у відношеннях супозицій.