Розвиток окремих галузей страхування в Україні
Третя підгалузь особистого страхування — страхування життя. Обсяг відповідальності за договорами страхування життя, згідно з чинним законо-давством України, передбачає одноразову або розстро¬чену виплату страхо-вої суми, якщо настане одна з таких подій: а) до¬життя застрахованого до за-кінчення строку дії договору страхуван¬ня; б) смерть застрахованого з будь-якої причини в період дії договору страхування (або рішення суду про ого-лошення застрахованої особи померлою); в) досягнення застрахованим певного віку: пенсійного (пенсійне страхування) або віку, визначеного договором страхування (варіант «дожиття»).
Як видно із переліку страхових подій, страхові виплати за ними мають становити повну страхову суму. Часткових виплат страхової суми (як у стра-хуванні від нещасних випадків і медичному страху¬ванні) договори страху-вання життя у своєму класичному, «чистому» вигляді не передбачають. Але насправді в нашій країні й за кордоном поширена практика поєднання в одному страховому полісі двох ви¬дів страхового покриття: характерного для договорів страхування життя й характерного для договорів страхування від нещасних випа¬дків. Отже, до обсягу відповідальності за довгостроковими догово¬рами страхування життя, окрім дожиття й смерті, включається та-кож втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку (трав-мування, гострого отруєння тощо). Такий комбінова¬ний поліс зі страхуван-ня життя передбачає окрім виплат повної страхової суми за фактом дожит-тя або смерті виплату частки страхо¬вої суми за фактом тимчасової або по-стійної втрати працездатності.Саме комбіноване страхування життя (так зване «змішане стра¬хування життя») завжди користувалося великою популярністю се¬ред населення в нашій країні й було найпоширенішим видом страху¬вання за радянських ча-сів. Адже воно забезпечувало, з одного боку, страховий захист життя й здо-ров'я на будь-який випадок, а з іншого — накопичення коштів за період дії договору з обов'язковою виплатою повної страхової суми страхувальникові (застрахованому) або його спадкоємцям.
Договори страхування життя — довгострокові договори. За ви¬могами Комітету в справах нагляду за страховою діяльністю вони мають укладатися на строк не менш як три роки. Але податкове за¬конодавство України відно-сить до страхування життя (щодо надання податкових пільг) лише ті дого-вори, які укладаються на строк не менш як 10 років. Виняток (що був чин-ним до 2003 року) станов¬лять договори зі страхування життя громадян віком після 50 років. Такі договори відносяться до страхування життя за умови те-рміну їх дії від п'яти років.
Підгалузь страхування життя об'єднує в собі всі види страху¬вання, які відповідають розглянутим щойно вимогам законодавства до обсягу страхо-вої відповідальності й терміну дії. Хоча не обов'яз¬ково в конкретному виді страхування має йтися саме про страхування життя. До цієї підгалузі вхо-дить, наприклад, страхування пенсій, об¬сяг відповідальності за яким не пе-редбачає виплати на випадок смерті, але за іншими ознаками це страхуван-ня належить саме до підгалузі страхування життя.
Різноманітність видів страхування в межах цієї підгалузі пов'язана з конкретним страховим інтересом страхувальника при укладанні до¬говору. Так, інтерес страхувальника щодо забезпечення свого рівня доходів при ви-ході на пенсію передбачає укладання договору страху¬вання «на дожиття» до пенсійного віку з виплатою йому страховиком щомісячних або щорічних сум у вигляді додаткової пенсії. Інтерес страхувальника — забезпечити май-нові інтереси членів власної роди¬ни на випадок своєї смерті — сприяє укла-данню договорів довічного страхування, що передбачають страхові виплати на користь родини у вигляді допомоги на поховання. Поширені й договори страхування життя не самих страхувальників, а третіх осіб, які в цих догово-рах на¬зиваються застрахованими особами, наприклад дітей (змішане стра¬хування дітей, страхування до вступу в шлюб).
На відміну від страхування від нещасних випадків і медичного страхуван-ня при укладанні договорів страхування життя (за винятком пенсійного страхування) страхувальниками можуть бути виключ¬но фізичні особи. Страхування життя має також і ту особливість, що всі види страхування, які входять до цієї підгалузі, провадяться тільки в добровільній формі.
Найдавнішою традиційно розвиненою галуззю страхування є май¬нове страхування. Його економічне призначення полягає в компенсації шкоди, заподіяної страхувальнику внаслідок страхового випадку із застрахованим майном. Ідеться як про матеріальні, так і про фінансові збитки.
Обсяг відповідальності страховика включає виплату страхового від-шкодування страхувальникові в разі пошкодження або знищення матеріа-льних цінностей, а також у разі втрати страхувальником гро¬шових коштів або неотримання ним запланованого доходу (прибутку) внаслідок страхо-вих випадків, обумовлених договором страхування.
Особливістю цієї галузі є те, що в основу визначення страхової су¬ми за договорами майнового страхування покладено дійсну вартість страхованих об'єктів. У разі страхування майна не на повну вартість збитки при настанні страхової події, як правило, також не відшкодо¬вуються в повному обсязі.