Розвиток окремих галузей страхування в Україні

Зміст

ВСТУП3

РОЗВИТОК СИСТЕМИ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ4

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ІСНУЮЧОЇ В УКРАЇНІ СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ11

ПРОБЛЕМИ, ЩО СТРИМУЮТЬ РОЗВИТОК14

Вступ

Слово «страхування» увійшло в українську мову давно. Воно має від-повідники в інших мовах: «insuranse» — у англійській, «versicherungs» — у німецькій. Західні філологи вважають, що термін має латинське походжен-ня. У основі його слова securus і sine cura, що означають «безтурботний». От-же, страхування відбиває ідею застереження, захисту та безпеки.

У фаховій літературі питанням з’ясування поняття страхування також приділено значну увагу. Проте до єдиного розуміння змісту категорії «стра-хування» дійти не вдалося. Оскільки ігнорувати відоме положення про не-обхідність відрізняти економічну сутність категорії від її змісту в жодному разі не можна. Адже сутність постійна, а зміст може змінюватися відповідно до конкретних умов розвитку суспільства. Важливість цього висновку поля-гає в тому, що він вказує на об'єктивну стабільність сутності страхування. Така позиція дає змогу сформувати поняття про страхування зусиллями ба-гатьох поколінь.

Аналіз опублікованих визначень страхування показує, що кожне з них уточ-нює або доповнює попередні, залишаючи без змін їх основу.

Офіційне тлумачення цього терміна в Україні наведено в Законі Укра-їни «Про страхування»: «Страхування — це вид цивільно-правових відносин що-до захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання пев-них подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати гро-мадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій)».

Розвиток системи страхових послуг

Система страхових послуг базується на сукупності об'єктів з виокрем-ленням галузей, підгалузей і видів страхування. Вона є найбільш звичною для національних страхови¬ків і дуже важливою з теоретичного погляду.

Закон України «Про страхування» визначає, що об'єктами страху¬вання можуть виступати три групи майнових інтересів:

1) пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсі-єю страхувальника або застрахованої особи (особисте страху¬вання);

2) пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням май¬ном (майнове страхування);

3) пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юриди¬чній особі (страхування відповідальності).

На відміну від об'єктів майнового страхування об'єкти особистого страхування не мають вартісної оцінки. Тому вважається, що в особи¬стому страхуванні не відбувається компенсації матеріальної шкоди, а виплати страховика на користь страхувальника (застрахованого) або його родини мають тут характер фінансової допомоги.

Особисте страхування проводиться на випадок смерті страху¬вальника (застрахованого), тимчасової або постійної втрати ним працездат-ності (втрати здоров'я), дожиття страхувальника (застра¬хованого) до кінця строку дії договору страхування або до визна¬ченої в договорі події. Особли-вістю цієї галузі є поєднання в її ра¬мках усіх видів страхування, що пов'язані зі страховим захистом життя й здоров'я особи, а також додатковим пенсій-ним її забезпе¬ченням. При цьому окремі види належать до довгострокового («накопичувального»), а окремі — до загального страхування. Саме ця особ-ливість зумовлює потребу виокремлення підгалузей особис¬того страхуван-ня.