Особисті немайнові права

-право на перебування в сім'ї, до якого слід відносити передба¬чену законом можливість фізичних осіб, незалежно від віку, жити в сім'ї (ст. 4 СК України). З досягненням повноліття фізична особа са¬ма вирішує, чи перебувати їй у сім'ї, чи ні. Що ж стосується дітей, то вони перебувають у сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживають;

-право на підтримання зв'язків із членами своєї сім'ї містить заборону перешкоджати особі підтримувати моральні, духовні, ма¬теріальні та інші зв'язки з членами своєї сім'ї незалежно від того, де вона перебуває (ч. 3 ст. 291 ЦК України);-заборона розлучення з сім'єю попри волю особи означає, що фізична особа, згідно з ч. 2 ст. 291 ЦК України, не може бути проти її волі розлучена з сім'єю, крім випадків, встановлених законом, на¬ приклад, позбавлення волі за вчинення злочину тощо.

РОЗДІЛ ІІІ Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи

До особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи, згідно з главою 22 ЦК України слід відносити:

-право на ім'я;

-право на честь, гідність та ділову репутацію;

-право на індивідуальність;

-право на зображення та голос;

-право на особисте життя;

-право на особисті папери та таємницю кореспонденції;

-право на інформацію;

-право на свободу творчості;

-право на вибір роду занять;

-право на місце проживання;

-право на недоторканність житла;

-право на пересування;

-право на свободу об'єднань;

-право на мирні зібрання.

3.1. Право на ім'я

Ім'я є найдавнішим юридичним способом індивідуалізації фізич¬ної особи. Воно складається, як правило, з імені, прізвища та по батькові.

Аналізуючи право на ім'я (статті 294-296 ЦК України), слід за¬уважити, що воно містить у собі:

-право на володіння, користування та розпорядження іменем, яке забезпечує особі можливість бути носієм імені (володіння), ви¬користовувати (платно чи безоплатно) своє ім'я у всіх сферах сус¬пільних відносин, рівно як і розголошувати своє ім'я, давати дозвіл розголошувати своє ім'я, чи заборонити розголошувати своє ім'я (користування), а також вирішувати фактичну долю свого імені, на¬ приклад, передавати його дітям, змінювати його у випадку досяг¬нення повноліття, одруження, розлучення тощо. В окремих випад¬ках ім'я може використовуватись і без згоди на це особи. Так, на¬приклад, ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнароду¬ване) без згоди особи лише у разі набрання законної сили обвину¬вальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення (ч. 4 ст. 296 ЦК України). При цьому використання початкової літери прізвища фізичної осо¬би у пресі, літературних творах не є порушенням її права;