Особисті немайнові права

-право на достовірну інформацію про стан довкілля, тобто можливість безперешкодного отримання повної та достовірної ін¬формації про якість харчових продуктів і предметів побуту, про умови проживання, праці, навчання тощо.Специфікою даного права є його додаткова регламентація норма¬ми екологічного законодавства (наприклад, шляхом встановлення системи гранично допустимих викидів та скидів, гранично допусти¬мих концентрацій забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів, гранично допустимих рівнів фізичних впливів на навко¬лишнє природне середовище тощо), законодавства про охорону пра¬ці, стандартизацію, сертифікацію, метрологію, низку державних стандартів, будівельних норм і правил та ін.

Право на свободу та особисту недоторканність.

Одним з особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, є право на свободу та особисту недотор¬канність. Дане право складається з двох взаємопов'язаних складо¬вих: права на свободу (ст. 288 ЦК України) та права на особисту не¬доторканність (ст. 289 ЦК України).

Право на свободу – це юридично закріплена можливість особи діяти на власний розсуд відповідно до своїх інтересів та мети. Однак право на свободу не слід розглядати як закріплену законом вседозво¬леність. Воно також повинно мати передбачені законом межі, оскіль¬ки неконтрольована свобода людини може перерости у свавілля. Реа¬лізація права на свободу забезпечується передбаченою законом забо¬роною будь-яких форм фізичного чи психічного тиску на фізичну особу, втягування її до вживання наркотичних та психотропних за¬собів, вчинення інших дій, що порушують право на свободу. Окрім цього, одним із видів гарантій дотримання цього права є також і заборона тримання фізичної особи в неволі, можливість затримання особи лише у випадках і в порядку, встановлених законом, арешту або тримання під вартою не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

З правом на свободу тісно поєднано право на особисту недотор¬канність, під яким слід розуміти передбачену законом заборону фізичного, психічного чи будь-якого іншого посягання на особу з бо¬ку інших осіб. До змісту права на особисту недоторканність слід від¬нести заборону катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує її гідність, поводження чи покарання, а також фізичного покарання батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальника¬ми, вихователями малолітніх, неповнолітніх дітей та підопічних. Та¬кож правом на особисту недоторканність охоплюється право на роз¬порядження щодо передачі після смерті фізичної особи своїх органів та інших анатомічних матеріалів її тіла науковим, медичним або навчальним закладам (ч. 4 ст. 289 ЦК України), а також право особи на донорство крові, її компонентів, органів, інших анатомічних матеріалів та репродуктивних клітин (ст. 290 ЦК України).

2.4. Право на сім'ю, опіку, піклування та патронатне виховання

Досить важливим у системі особистих немайнових прав, що забез¬печують природне існування фізичної особи, є право на сім'ю, опіку, піклування та патронатне виховання. Дане право також склада¬ється з чотирьох складових: 1) право на сім'ю (ст. 291 ЦК України); 2) право на опіку; 3) право на піклування (ст. 292 ЦК України); 4) право на патронатне виховання (гл. 20 СК України).

Під поняттям «сім'я» згідно з чинним законодавством розуміють осіб, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (ст. 3 СК України). У науковій літерату¬рі дане поняття через свою невизначеність, суперечливість та не¬однозначність піддається суттєвій критиці. Зокрема, справедливо вказується на те, що дане поняття не має суто правового змісту, а є об'єднанням економічних, демографічних, трудових ознак, а також малопридатне до правового застосування.

До права на сім'ю належать:

-право на створення сім'ї (ч. 1 ст. 4 СК України), що містить у собі передбачену законом можливість фізичних осіб, які досягли шлюбного віку, а в передбачених законодавством випадках і фізич¬них осіб, що не досягли шлюбного віку, створювати сім'ю на підста¬ві шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать мо¬ральним засадам суспільства;

-право на вибір осіб, які утворюватимуть сім'ю, що містить у собі можливість як вільного вибору партнера за шлюбом, так і мож¬ливість вибору батьків, народжувати чи усиновлювати їм дітей і яку кількість, а також можливість вимагати у повнолітніх осіб вий¬ти зі складу сім'ї за умов та на підставах, передбачених законом;