Землі населених пунктів

1. Призначення і зміст обліку земель населених пунктів

Зростання кількості і розмірів населених пунктів робить актуальним питання управління будівництвом і експлуатацією житлового фонду в містах та сільських поселеннях, а також процесів обігу житла і оцінки нерухомості.

Просторовим базисом для розміщення будівель і споруд є територія з відповідним чином розміщеними на ній земельними ділянками, які забудовувались у процесі розселення і економічного розвитку В населених пунктах першочергове значення мають ті характеристики земель, які пов'язані з будівництвом і експлуатацією житлового та промислового фонду - геологічна будова, глибина залягання ґрунтових вод, ухил земної поверхні, інженерно-технічне освоєння території, екологічна ситуація, можливість задоволення житлово-побутових, виробничих, соціальне культурних потреб тощо. Отже, земельний фонд населених пунктів повинен відповідати дещо іншим вимогам, ніж у сільськогосподарському виробництві, хоча не виключена можливість, в окремих випадках, використання земель за їхнім прямим призначенням.

Оскільки землі населених пунктів використовуються, здебільшого, для потреб будівництва, то методика їх оцінки відрізняється від оцінки земель сільськогосподарського призначення. При оцінці міських земель необхідно враховувати інженерно-будівельну характеристику, місце розташування їх на плані забудови міста, екологічно і соціальне - культурну ситуацію, економічну оцінку земельної ділянки.

При великій різноманітності характеристик земельних ділянок, значній кількості тереторіально-зональних відмінностей є ряд показників, які характеризують кожну з ділянок: площа, напрямок і величина ухилу, щільність забудови, рівень ґрунтових вод. забрудненість середовища і ділянки, ціна землі. Тому виникає завдання диференціації території населеного пункту за вихідними показниками з метою виділення функціональних зон І ступеня освоєння території.

Розв'язання цього завдання можливе лише при створенні кадастру міських земель, який є складовою частиною містобудівельного кадастру населеного пункту (МБК). Використання даних МБК полегшує процес вибору ділянок під певний вид будівництва і освоєння. Застосування автоматизованих інформаційних систем МБК дає можливість оптимізувати рішення завдання вибору земельних ділянок, виходячи з їхнього функціонального призначення, природно-екологічних характеристик і економічних оцінок.

Основним завданням кадастру земель населених пунктів є одержання інформації, її обробка і видача даних про кількісний та якісний склад земель, їх юридичний статус, форми власності, функціональне призначення тощо. Основними об'єктами кадастру земель населених пунктів є земельні ділянки, для яких наводяться дані про їх власників чи користувачів, місцеположення, геометричні розміри, юридично-правовий статус, функціональне використання, їх економну оцінку і т. ін.

2 Склад земель населених пунктів

Об’єктом земельного кадастру в населених пунктах є всі землі, які знаходяться в межах цих поселень.

Міська межа - зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель іншого призначення [12.13], зокрема, земельного фонду сільськогосподарського призначення, лісового фонду тощо. Зовнішня межа населеного пункту - це адміністративна границя, яка визначається проектом планування та забудови міста, селища міського типу чи села.

Межа міста встановлюється і змінюється в порядку, що визначається чинним законодавством України. Використання міських земель здійснюється відповідно до проектів планування та забудова і планів земельно-господарського устрою.

Межі селищ міського типу і сільських населених пунктів встановлюються і змінюються, відповідно, обласними і районними радами. Використання земель цих населених пунктів здійснюється відповідно до проектів планування та забудови і планів земельно-господарського устрою територій.

У склад земельного фонду населених пунктів входять угіддя різного призначення та землі міської І сільської забудови. Можна виділити землі: загального користування, землі забудовані, сільськогосподарського призначення, землі лісового та водного фонду, природоохоронного, рекреаційного призначення, транспорту, зв'язку, промисловості тощо.