Чинники і умови ґрунтоутворення, гумус ґрунту, якісна оцінка земель

К о м а х и ґ р у н т у. В ґрунтах живе значна кількість комах (жуки, мурашки, терміти та ін.), які мають значний вплив на ґрунтоутворення. Вони риють в ґрунті ходи. Тим самим покращують повітряний режим ґрунту, змінюють його фізичні властивості. В процесі життєдіяльності сприяють збільшенню гумусу в ґрунті.

Х р е б е т н і т в а р и н и. Ця група тварин в ґрунтах представлена переважно гризунами, які риють значну кількість ходів по профілю ґрунту. Ці ходи в ґрунті називають "кротовинами". Деякі ґрунти, особливо в степовій зоні, сильно перериваються гризунами і на поверхні створюють певні форми рельєфу, які називають нанорельєфом, а до назви ґрунту долучають термін переритий "кротовинами". "Кротовини" використовують як діагностичну ознаку при встановленні підтипу ґрунтів, зокрема чорноземів, де в профілі цих ґрунтів обов'язково повинні бути присутні ходи-"кротовини". Ці ходи значно покращують фізичні властивості ґрунту, змінюють природну родючість певних горизонтів ґрунту за рахунок нагромадження в них більш родючих горизонтів (матеріалу з інших шарів (горизонтів)) ґрунту.

ВИРОБНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ – це надзвичайно потужний фактор формування властивостей ґрунту. Це фактор свідомого впливу людини на напрямок ґрунтоутворення, який викликає зміну показників ґрунту.

До цього впливу можна віднести перш за все хімічну меліорацію ґрунтів, проведення заходів, спрямованих на регулювання повітряно-водного режиму ґрунту та інше. Виробнича діяльність людини на сучасному етапі розвитку стає провідним фактором ґрунтоутворення і зміни родючості ґрунту. При цьому характер та важливість змін ґрунту залежить від соціально-економічних виробничих взаємовідносин, рівня розвитку суспільства, науки, техніки.

Систематичне застосування заходів, спрямованих на покращання показників ґрунту з врахуванням його генетичних особливостей і вимог культур, веде до окультурення ґрунту, тобто формування ґрунту з більш високими показниками родючості.Неправильне використання властивостей ґрунту і вживання заходів без врахування рекомендацій щодо раціонального використання земельних ресурсів приводить до погіршення властивостей ґрунту, а інколи може викликати дуже шкідливі явища на тій чи іншій території (ерозія, вторинне засолення, заболочування тощо).

Завдання інженера-землевпорядника разом з іншими спеціалістами запобігати цим помилкам і тим самим забезпечити зростання родючості ґрунтів.

ВІК ГРУНТУ АБО ТЕРИТОРІЇ. Цей фактор ґрунтоутворення займає значне місце у всіх процесах формування ґрунтів, які розвиваються не тільки в просторі, але і в часі. Початий процес ґрунтоутворення на тій чи іншій території розвивається та еволюціонує одночасно з розвитком та еволюцією природи.

На території України, за В.Р.Вільямсом, процес ґрунтоутворення почався з відступом льодовика. На півдні країни льодовик відступив раніше, тому і ґрунтоутворення тут почалося раніше, в той час як на півночі цей процес був загальмований пізнішим відходом льодовика. Період, що характеризує початок процесу ґрунтоутворення до наших часів, називається абсолютним віком ґрунту. Отже, за віком ґрунти нашої держави переважно більш старі, ніж ґрунти північних країн, де поверхня території звільнилась від льодовика пізніше.

Абсолютний вік ґрунтів залежить від рельєфу. На вододілах ґрунти мають більш абсолютний вік, тому що їх територія не зазнала зледеніння, а на схилах ґрунти були під льодом. В той же час абсолютний вік ґрунтів на схилах більший, ніж на заплаві.

За В.Р.Вільямсом, виділяють ще відносний вік ґрунтів, який представляє час коли почав формуватися той чи інший тип ґрунту незалежно від часу звільнення території від льодовика.

Відносний вік ґрунту залежить від стадійного розвитку ґрунту, який визначає його місце в єдиному ґрунтотворному процесі, зумовлюється періодом ґрунтотворного процесу, його швидкістю, темпами зміни одної стадії розвитку іншою. Відносний вік ґрунту залежить також від складу та властивостей порід, умов рельєфу, напрямку ґрунтотворного процесу.

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ЧИННИКІВ ҐРУНТОУТВОРЕННЯ. Фактори ґрунтоутворення специфічно впливають на формування ґрунту і не можуть бути замінені один одним. Кожен з них відіграє свою роль в процесі обміну речовини та енергії між ґрунтом і навкіллям.