Чинники і умови ґрунтоутворення, гумус ґрунту, якісна оцінка земель

Рельєф впливає на розвиток ерозії, а також виступає як фактор еволюції ґрунту. Рельєф впливає на тепловий режим ґрунтів залежно від експозиції схилу. Південні схили ґрунтів тут отримають більше тепла, ніж північна частина місцевості.

Властивості ґрунтів залежать від рельєфу, що необхідно враховувати при землеустрою території і особливо при організації території і введенні сівозмін.БІОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК. В утворенні ґрунту беруть участь організми, які формують складні біоценози на Землі. При одночасній дії цих біоценозів відбувається формування ґрунтів та їх властивостей. Кожна група організмів виконує свою роль.

Організми зумовлюють синтез і руйнування органічних речовин, іграш10 та акумуляцію речовин, руйнування та новоутворення міне¬ралів та інші процеси.

Залежно від біологічного впливу на ґрунтоутворення зелені рослини поділяються на дерев'янисті та трав'янисті.

У дерев'янистих рослин, щорічно відмирає лише наземна частина (шпильки, листя, гілки, плоди), яка відкладається на поверхні ґрунту у вигляді опаду або лісової підстилки. Дерев'яниста рослинність дає велику кількість біомаси, але її надходження в ґрунт незначні. Щорічний приріст біомаси перевищує надходження її в ґрунт, тому з опадом в шунт вертається менше зольних речовин, ніж витрачається їх на приріст.

Тривалість життя трав'янистої рослинності коливається від декількох тижнів до 1-2 років та 3-5 років у бобових. Коріння живе 7-15 років і навіть більше.

В процесах ґрунтоутворення ефект від трав'янистої рослинності ще більший, ніж від дерев'янистої, не дивлячись на те, що біомаси вона дає менше, ніж дерев'яниста. Це явище активної участі трав'янистої рослинності у формуванні ґрунту пояснюється швидким обігом всіх її компонентів в системі рослина-ґрунт. Ґрунт щорічно збагачується органічними рештками трав у вигляді наземної маси. Кореневі рештки, на відміну від наземної маси, розкладаються швидко, і продукти їх розпаду взаємодіють з мінеральною частиною ґрунту (табл. 1).

Залишки трав'янистої рослинності порівняно з дерев'янистим опадом містять менше клітковини, більше білків, зольних речовин та азоту.

Таблиця 1. Біологічний кругообіг речовин, т/га

(за Л.Є. Родіним, М.І. Базилевич, 1965)

Для трав'янистої рослинності характерна нейтральна або слаболужна реакція.

М о х – рослинні організми, які не мають кореневої системи та засвоюють елементи живлення всією поверхнею органів. Вони утримують велику кількість вологи, тому процес розкладення рослинних залишків відбувається поволі, з поступовим нагромадженням торфу.

Мікроорганізми широко представлені бактеріями, грибами, актиноміцетами, водорослями. Найбільше мікроорганізмів зустрічається в поверхневих шарах ґрунту, де концентрується основна маса органічних речовин та коріння живих рослин. Мікроорганізми сприяють розкладенню органічних решток в ґрунті.

Відносно повітря розрізняють мікроорганізми аеробні та анаеробні. Аеробні – це організми, які в процесі життєдіяльності споживають кисень; анаеробні – живуть та розвиваються в безкисневому середовищі. Необхідну енергію для життя отримують в результаті окисно-відновних реакцій. На реакції розкладення впливають різноманітні ферменти, які виробляються мікроорганізмами. В різних ґрунтах (залежно від типу ґрунту) різна кількість мікроорганізмів. Так, в 1 г дерново-підзолистого ґрунту їх кількість може становити 0,6–2,0 млрд., а в чорноземах - 2-3 млрд. (за Є.М.Мишустіним). Маса мікроорганізмів становить від 3 до 7-8 т/га.

Б а к т е р і ї – найбільш поширений вид мікроорганізмів ґрунту. За способом живлення вони поділяються на автотрофні, які засвоюють вуглець з вуглекислого газу, та гетеротрофні, які використовують вуглець органічних сполук.

Бактерії-аероби окислюють різноманітні залишки органічних речовин, в тому числі здійснюють процес амоніфікаціїрозкладення азотистих речовин до аміаку, окислюють клітковину, лігнін та ін.