Чинники і умови ґрунтоутворення, гумус ґрунту, якісна оцінка земель

Річки формують річні долини, які складаються з річища, заплави (плоске дно долини, яке щорічно затоплюється весняною водою) і терас. Весняні води переповнюють старе річище ріки і утворюють нове. Старі річища, які не заповнюються водою, називаються старицями. В цих формах мікрорельєфу утворюються родючі мулисті ґрунти. В заплаві ще утворюються меандри - вигини русла, які з часом утворюють петлі.

Над заплавою піднімаються річкові тераси – горизонтальні або злегка нахилені до русла річки майданчики різної ширини, витягнуті вздовж схилів долини. їх походження пов'язане з боковою ерозією.

Значну кількість форм рельєфу утворюють підземні води і особливо вони формують їх там, де земна поверхня складена розчинними породами (вапняками, доломітом, гіпсом).

Зсуви - це такі форми рельєфу, які виникають там, де товщі осадових гірських порід не піддаються розчинній дії підземної води. Зсуви утворюються на стрімких схилах річкових долин, ярів, берегів озер, морів під впливом підземної та поверхневої води.

К а р с т о в і форми рельєфу зустрічаються в замкнених зниженнях з слабохвилястою або горизонтальною поверхнею, піднятою над навколишньою місцевістю.

Для відкритих карст характерні наступні форми рельєфу: карри, блюдцеподібні впадини, конусоподібні карстові воронки, карстові колодязі, шахти, котловини.

К а р р и - жолоби або борозни, утворені дощовими або весняними водами при розчиненні гірських порід. Карри можуть мати глибину від декількох сантиметрів до декількох десятків метрів.

Б л ю д ц е п о д і б н і в п а д и н и мають незначну глибину і похилі схили.

Конусоподібні воронки мають стрімкі схили і досягають Рибини декілька метрів. Утворюються при русі поверхневої води по глибинних тріщинах.

К а р с т о в і к о л о д я з і мають стрімкі стінки, і розташовані вони і ля річкових долин, ярів, балок.

К а р с т о в і ш а х т и мають вигляд майже вертикальної труби глибиною до сотні метрів. Їх походження пов'язане з довготривалими процесами розчинення вапняків по тріщинах.

В і т е р. З діяльністю вітру пов'язано утворення еолових форм рельєфу, які особливо поширені в пустинях та напівпустинях. Під дією вітру відбувається видування, розвіювання та витягування гірських порід. Пісок, який піднімається вітром, переноситься на значну віддаль, вдаряється в скельні породи, відточує та руйнує їх. Внаслідок руйнування гірських порід утворюються еолові відклади. Вітер переносить грубий пісок на незначну віддаль і утворює еолові форми рельєфу – бархани, дюни.

Б а р х а н и – підковоподібні піщані горби з стрімкими схилами з підвітряного боку та спадистими з вітряного боку. Бархани мають висоту декількох десятків метрів.

Д ю н и – це піщані горби, витягнуті в напрямку вітру.

Значення рельєфу у формуванні ґрунтів надзвичайно велике і тому знання, отримані майбутніми спеціалістами, які пов'язують свою роботу з ґрунтами, повинні бути досконалими.

Рельєф є головним фактором перерозподілу сонячної енергії (радіації) та опадів залежно від експозиції та крутизни схилу і спричиняє вплив на водний, тепловий, поживний, окисно-відновний та. сольовий режим.

Елементи мезо- та мікрорельєфу і особливо схили різної крутизни перш за все перерозподіляють на земній поверхні та регулюють співвідношення води, яка стікає по поверхні, просочується в ґрунт, накопичується в зниженнях. Різноманітність зволоження земної поверхні викликає розвиток різноманітної рослинності, зміну напрямку ґрунтоутворювального процесу, що зумовлює утворення різних ґрунтів. Ґрунти формуються від рельєфу. Автотрофні ґрунти формуються на рівних формах рельєфу, при умові що ґрунтові води залягають на глибині більше 6 м. Напівгідроморфні та новерхнево-глеюваті ґрунти утворюються в умовах тимчасового затримання поверхневої води або при заляганні ґрунтових вод на глибині менше 3-6 м (глеюваті ґрунти). Гідроморфні ґрунти формуються в умовах довготривалого перезволоження поверхневими водами або залягання ґрунтових вод на глибині менше 3 м.