Чинники і умови ґрунтоутворення, гумус ґрунту, якісна оцінка земель

Нанорельєф – шорсткуватості та нерівності поверхні з різницею відносних висот в декілька сантиметрів і протяжністю менше їм (купини).

Основними факторами формування рельєфу слід вважати тектонічні рухи земної кори та клімат. Вертикальні рухи земної кори створюють нерівності земної поверхні, а клімат впливає на екзогенні процеси, які намагаються вирівняти ці нерівності.

Ендогенні процеси створюють форми рельєфу, обумовлені молодими тектонічними рухами (вулканічні).

Екзогенні процеси створюють рельєф, обумовлений дією поверхневої води, силами гравітації, дією снігу, льоду, льодовикової води, а також морської, озерної та підземної води. На ці форми рельєфу впливає також діяльність людей, рослини, тварини, вітер.

Ендогенні процеси утворюють зморшки, розломи, землетруси, вулканізацію. Максимальна діяльність внутрішних сил виражається у формуванні гористих форм. З послабленням діяльності внутрішніх сил ріст гір припиняється і починають діяти поверхневі (екзогенні) сили, які все більше нівелюють гірський рельєф і створюють пологогорбисті рівнини пеноплен. Ця територія поступово переходить в платформу, в основі якої лежить порода, що сформувалась в період складкоутворення. В склад платформи входять магматичні та метаморфічні породи, перемішані, розбиті на блоки різної конфігурації. На цьому фундаменті поступово накопичуються осадові породи з піску, глини, суглинків та інших порід. Протягом тривалого часу формування територія платформ поступово піднімалася, утворюючи антеклизи. На широких платформах виділяються такі форми рельєфу, як зони підняття – височини (Волинська височина, Подільська височина, Придніпровська та інші). Осадові породи тут мають значну товщину, інколи навіть більше 1,5 км. Ці підвищення складені різноманітними породами. Так, Волино-Подільська височина має основу, складену відкладами палеозою, перекритими породами, на яких залягають лесовидні суглинки. Фундамент Волинської височини формувався протягом мільярдів років.

Землетруси виникають внаслідок обвалів склепінь над порожнинами Землі. При землетрусах виникають обвали і зсуви, а найбільш сильні з них викликають провали, зсуви земної поверхні.

Важливе місце у формуванні рельєфу території належить дії льодовиків, які після себе залишають своєрідні форми рельєфу.

Найбільшим оледенінням було дніпровське, при якому язики льодовика доходили до Кременчуга та гирла річки Медведиця.

При русі льодовика формувався моренний рельєф, який найбільш представлений хвилястими-моренними рівнинами. Вони утворилися внаслідок утворення тріщин, в яких накопичувався уламковий матеріал. Після танення льодовика в цих провалинах утворювалися горби різної форми. Для зони основної морени характерні друмлини, ози, ками.

Д р у м л и н и – продовгуваті горби, витягнуті в напрямку руху льодовика. їх довжина коливається в середньому від 400 до 1000м, а ширина - 150-200м і відносна висота - 10-40 м. Складаються вони з глинистих та суглинистих порід, включаючи валуни різного розміру.

О з и – утворюються при русі розтопленої води льодовика, внаслідок чого відкладається льодовиковий матеріал. Це переважно піщано-галеч-никові відклади у вигляді витягнутих на багатьох кілометрах гряд, висотою від 5 до 60м і шириною 100- 200м. Зовнішньо вони нагадують залізничні насипи.

К а м и – площиновершинні горби з стрімкими схилами, висотою від 5 до 70м при ширині від 100 до 200м. Складаються вони з супіщаного та піщаного матеріалу з включенням гравію та валунів. На півдні від оледеніння утворилися широкі зандрові рівнини (Полісся України).

З а н д р и - похило-хвилясті рівнини, складені переважно піщаним матеріалом. їх походження пояснюється тим, що потужні потоки, які витікають з-під льодовика, попадали на вирівнені простори, при цьому швидкість їх знижувалася, в результаті чого поблизу краю кінцевої морени випадав більш грубий матеріал - галька, гравій, щебінь, грубий пісок, а далі - пісок сортований, який утворював зандрові піщані поля.Сучасні фактори утворення рельєфу представлені перш за все поленими водами, які формують ерозійні, акумулятивні форми рельєфу (яри, видолинки, промоїни). Вони утворюються в результаті розвиваючої дії поверхневого водного потоку. Під дією поверхневої води збувається ерозія, тобто розмив верхньої частини земної поверхні.

Утворення ярів пов'язано з розмивом поверхні Землі тимчасовими русловими потоками.