Чинники і умови ґрунтоутворення, гумус ґрунту, якісна оцінка земель

Збереженню гумусу сприяє вапнування кислих ґрунтів, тому що Цей захід веде до зменшення рухомості гумусних речовин.

Питання 3. Суть і призначення якісної оцінки земель.

ОБЛІК КІЛЬКОСТІ ТА ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬУ минулому державний земельний кадастр України, який був призначений для вирішення аграрних завдань, мав усі риси земельної інформаційної системи, де переважала інформація про кількість і якість земель, технічні та екологічні характеристик землекористування тощо.

З прийняттям у 2001 р. Земельного кодексу Україні державний земельний кадастр набуває нового змісту призначення. Йому відводиться важлива роль у реформування земельних відносин. Однією з його складових частин є облік кількості та якості земель. Інформація про площі земельних ділянок, склад земельних ґрунтів та їх якісний стан є найбільш вживаною споживачами.

Облік земель слід розглядати, як державний захід щодо накопичення, систематизації й аналізу всебічних відомостей про кількість, розміщення, господарське використання земельних ресурсів та їх природний стан [19].

Земля є загальною умовою процесу будь-якого виробництва забезпечує умови проживання людей і виступає територіальним базисом розміщення природних ресурсів, тому обліку підлягають усі землі в межах території України.

Основне завдання обліку кількості земель полягає в тому щоб дати характеристику кожній земельній ділянці землеволодінню і землекористуванню щодо їх розмірів, складу угідь, їх підвидів відповідно до прийнятої класифікації.

Земельно-обліковою одиницею є земельна ділянка – частин. земної поверхні з установленими межами, певним місце розташування, з визначеними щодо неї правилами, яка має ідентифікаційний (кадастровий) номер.

Облік земель ведеться за окремими земельними ділянками власниками землі і землекористувачами, у тому числі орендарями. При обліку земель виділяють землі населених пунктів, які є просторовим операційним базисом для житлового,

Облік кількості земель, як і державний земельний кадастр в цілому, ведеться за системою, яка складається з трьох рівнів: базовий, регіональний і національний.

На базовому рівні, який є вихідним, розробляється і впроваджується текстова земельно-кадастрова документація. Одержані тут земельно-облікові дані узагальнюються на наступних рівнях і ведуться в автоматизованому режимі. Значним кроком у процесі автоматизації обліку кількості земель стала розробка програмного комплексу "Земля".

Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів.

У системі державного земельного кадастру він передбачає, проведення класифікації не тільки ґрунтів, але й земель. У природничих науках під ґрунтом переважно розуміють верхній" пухкий шар земної суші, сформований під впливом різних. чинників ґрунтоутворення. Ґрунти покривають всю поверхню суші (окрім льодовиків і голих скель) суцільним шаром товщиною від декількох сантиметрів до 1–3 м і більше. Класифікація ґрунтів будується за принципом їх походження і розвитку [19]. Розміщаються ґрунти на території країни за певною закономірністю. Відповідні типи і підтипи ґрунтів добре ув'язуються з широтними зонами.

Поняття земля включає всю економічну систему, в якій знаходиться земельна ділянка, тобто весь комплекс чинників навколишнього середовища, природних умов виробництва, які визначають ріст і розвиток рослин, умови сільськогосподарського використання земель і, значить, впливають на кінцевий результат, господарської діяльності людини. При класифікації земель виділяють ділянки території з характерним не тільки конкретним, ґрунтовим покривом, але й усіма іншими умовами, від яких, залежить спосіб їх використання. До таких умов належать: клімат, характер водного і теплового режимів ґрунту та прилеглих шарів атмосфери, рельєф місцевості, експозиція схилів окремих ділянок, їх конфігурація, розміри й розміщення, природна рослинність і придатність земель для вирощування певних культур, господарська діяльність людини (обробіток, удобрення, меліорація земель тощо).