Морфологічна побудова слова в сучасній англійській мові
У коорлинативному композиті один із складових компонентів не має переваги над іншим. Обидва компоненти і семантично, і структурно до якоїсь міри незалежні: bye-bye, ant-bear, actor manager. Компоненти цих складних слів належать до однієї частини мови, мають приблизно однакові лексико-семантичні характеристики, я часто належать до однієї семантичної групи. Поділяються координативні композити таким чином:
Складені, що означають особу або предмет, який одночасно виконує дві або більше дій, має одночасні обов’язки тощо: driver-collector, officer-director.
Редуплікативні, що повторюють одну основу: boo-boo, fifty-fifty. Частина композитів цього типу є наслідком звуконаслідування: tick-tick, chop-chop.
Фонетично різні римовані форми однієї основи. Це можуть бути основи зі зміненою кореневою голосною (ding-dong, tick-tack), або основи з різними початковими приголосними, але однаковими закінченнями (boogie-woogie, walkie-talkie).
Якась частина редуплікованих слів може поєднувати основи за допомогою сполучника чи прийменника: cheek-to-cheek, six-by-six.Розглянувши процес словоскладання, можна відзначити його дві головні форми. По-перше, композити утворюються за продуктивними дистрибутивними зразками. По-друге, складні слова зберігають окремі моделі творення протягом історичного часу. Головні формули творення пронизують весь період процесу розвитку лексики – складні іменники та прикметники з’явились ще в давньоанглійський період. Продуктивність дієслів була невеликою протягом усього часу. Так, іменник day, як другий компонент складного слова увійшов до складу композита Victory-day і V-day протягом двох останніх світових воєн. Складні дієслова з прислівником over складають велику групу, але їх зв’язок тепер не є продуктивним. [2;89]
Композити-неологізми чітко визначають широковживані поняття своєї доби. Складні іменники air-baggage, atom-smasher з’явились лише в ХХ ст.
Складні слова можуть утворюватися також внаслідок семантичного обмеження вільних словосполучень. З’явившись в процесі лексико-семантичного злиття, складні слова відносяться до різних частин мови: go-ahead – складне слово – імператив (наказовий спосіб) і a go-ahead research, де go-ahead – прикметник із значенням „передовий”, do-it-yourself, get-well. Досить активний останнім часом і процес деривації складних слів: peace-lover, policy-maker, money-getter.
Іноді спостерігаються складні слова із складними компонентами: a milktruck-driver.
На думку окремих дослідників, словоскладання є головним напрямом розвитку лексики мови, бо воно – найпродуктивніший тип словотвору. Сутність складного слова полягає у вираженні одного поняття, хоча поєднання окремих словотворчих елементів залучає неоднаковий обсяг їх лексико-семантичного значення.
2.4 Другорядні типи словотвору.
Найбільш поширеними другорядними типами словотвору є скорочення (усне та писемне), а також конверсія.
Скорочення – це частина слова, що вживається після втрати його окремих елементів. Пропущення якоїсь частини слова походить від явища узагальнення і відноситься до факторів мовної економії. Більшість скорочень, які ми вживаємо, утворені від повних аналогій і добре знайомі мовцям. [5;86]
Скорочення в усному мовленні – це усічення або пропущення частини морфемного складу слова. Скорочення зародились ще на початку ново англійського періоду, а особливого розвитку набули у ХХ ст. У новітній час виникли такі скорочення: ad – address, dad – daddy (father), stud – student, bus – autobus, phone – telephone.
Скорочення в усному мовленні завжди співіснують поряд з повними формами: doc – doctor, prof – professor. Відрізняє їх лише стилістичне та емоційне забарвлення, яке наростає в усній мові.
Скорочення до певної міри – це редукція слова до однієї з його частин, причому повна форма може втрачати початок, середину або кінець. Нові утворення здатні вживатися як вільні форми.
У більшості випадків скорочена форма легко корелюється з відповідною повною формою. Втрачену частину повної форми можна легко віднайти; це одна з необхідних умов скорочення як мовного явища.