Оздоровче, освітнє і виховне значення рухливих ігор

Вчитель проводить аналіз гри, естафети, звертає увагу на розвиток фізичних якостей учнів, наголошує, які фізичні вправи виконувати вдома, щоб покращити свої результати. Підкреслює, що всі відомі спортсмени світу (футболісти, легкоатлети, во¬лейболісти) люблять фати в різноманітні ігри та естафети. Вчитель оголошує і пояс¬нює групові та індивідуальні домашні завдання учням, звертає увагу на те, що на уро¬ці будуть проводитись «Олімпійські ігри» з перевірки даних їм завдань.

Отже, підведення підсумків гри, естафети — один із важливих елементів мето¬дики їх проведення.

Побудова уроку основ здоров'я і фізичної культури з міжпредметними зв'язками

Використання рухливих ігор та естафет на уроках основ здоров'я і фізичної культури має важливе значення в розв'язанні оздоровчих, освітніх і виховних завдань.

Важливо, щоб рухливі ігри, естафети на уроках відповідно поєднувалися з ін¬шими вправами. Після бігу на короткі дистанції можна провести естафету. Але потрі¬бно пам'ятати про дозування естафети для розвитку швидкості і спритності. При три¬валому виконанні швидкісний ефект розвитку фізичних якостей перейде у розвиток витривалості. Також після бігу можна провести гру, яка б мала напрям на метання, передачу м'яча, силу рук і т.д. Після проведення вправ на метання — провести гру, естафету з бігом, стрибками.

Ігри на уроці основ здоров'я і фізичної культури використовують в усіх трьох частинах: підготовчій, основній і заключній.

У підготовчій частині уроку доцільно використовувати ігри, спрямовані на не¬велику рухливість і складність, на увагу, зосередженість, швидкість реакції, поступо¬ву психологічну і фізіологічну підготовку організму школяра до фізичного наванта¬ження в основній частині уроку. Це ігри малої інтенсивності: «Клас, струнко!», «Світ¬лофор», «Совонька», «Швидко по місцях», «Квач парами», «Вище землі», «Панас», «Подоляночка» та ін.

В основній частині уроку застосовують рухливі ігри, естафети на швидкість, ме¬тання, стрибки, ігри, які сприяють закріпленню і удосконаленню тих чи інших рухо¬вих дій. У цій частині чергуються ігри з середньою і великою інтенсивністю. Це укра¬їнські народні ігри «Бузьки», «Діти і Вовк», «Гопак», «Квочка», «Кіт і миші», «Фар¬би», рухливі ігри «Виклик номерів», «Львівський трамвай», «Потяг», «Збір кавунів»; різні види естафет.У заключній частині уроку використовують народні рухливі ігри для зниження фізичного і психологічного навантаження учнів на уроці, ігри на увагу, з простими рухами на відновлення дихання. Це ігри «Слухай сигнал», «Карлики і велетні», «Чий вінок кращий», «Жучок», «Стоп, стоп, музика», «Вітер і флюгери».

Коли складають конспект уроку, назву гри, опис її заносять у графу «Зміст на¬вчального матеріалу» (див. зразок плану-конспекту уроку). У графі «Дозування» за¬значають тривалість гри. Креслення майданчика і графічне розміщення гравців зано¬сять у графу «Організаційно-методичні вказівки».

Варіанти запису постановки завдань гри у графі конспекту «Зміст навчального матеріалу»:

• Вивчити українську народну гру «Панас».

• Повторити рухливу гру «Гривеньки».

• Сприяти розвитку сили ніг у грі «Гопак».

• Сприяти розвитку швидкості і спритності під час проведення естафет.

• Сприяти розвитку витривалості у грі «Потяг».

Після визначення завдань описують методику проведення даної гри:

а) підготовка до гри;