Оздоровче, освітнє і виховне значення рухливих ігор

ВСТУП

Методика проведення рухливих ігор

1. Підготовка до гри

2. Пояснення гри

3. Проведення гри

4. Підведення підсумків гри

 

ВСТУП

З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дорослих і дітей супроводжувались ігровою діяльністю, найбільш поширеними різновидами якої були біг, скачки, стріль¬ба з лука, кулачні бої, метання списа, а жінки та дівчата водили хороводи. Участь у грі дозволяла людині відійти від проблем повсякдення, запобігала виникненню сумнівів й недовіри до своїх сил.

Педагоги всіх часів відзначали, що рухлива гра добродійно впливає на форму¬вання дитячої душі, розвиток фізичних сил і духовних здібностей.

К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський вказували на важливу роль гри в усебі¬чному розвитку дитини, розглядаючи її як основний вид фізичної та розумової діяль¬ності.

У результаті життя і побуту мільйонів людей протягом віків в Україні сформу¬вались народні ігри. У цих іграх відображаються звичаї нашого народу, їх побут та уявлення про світ. Вивченням національних рухливих ігор займався «батько україн¬ської фізичної культури» Іван Боберський, який видав посібник «Рухливі ігри та за¬бави».

Насамперед дітям цікавий сам процес дій, миттєві зміни ігрових ситуацій. До¬водиться самостійно знаходити вихід з непередбачених ситуацій, намічати мету, вста¬новлювати взаємодії з товаришами, проявляти спритність, витривалість і силу. Уже саме нагадування про наступну гру викликає у дитини позитивні емоції, приємне хви¬лювання. Серед учених поширена думка, що гра — це структурна модель поведінки дитини. За допомогою гри вона пізнає довкілля і готується до активного його пере¬творення. Отже, за допомогою рухливих ігор діти готуються до життя.

Час вносить зміни у зміст ігор, створює багато різних варіантів, лише їхня рух¬лива основа залишається незмінною. Гра включає всі види природних рухів: ходьбу, біг, стрибки, метання, лазіння, вправи із предметами, а тому є незамінним засобом фі¬зичного виховання дітей. Світ ігор дуже різноманітний: рухливі, сюжетні, народні, рольові, спортивні, імітаційні, командні, групові, ігри-естафети, ігри-конкурси, ігри-забави, ігри-змагання тощо.

Народна педагогіка вимагає, щоб батьки, вчителі, вихователі піклувались про фізичний розвиток дитини, всіляко заохочували її до рухів. «Як дитина бігає і граєть¬ся, так її здоров'я усміхається», — стверджує прислів'я. Чим більше дитина рухаєть¬ся, тим краще росте і розвивається. Гіподинамія (обмеження рухової активності шко¬ляра) веде до порушення обміну речовин, діяльності серцево-судинної та дихальної систем, негативного впливу на опорно-руховий апарат.

Найкращими «ліками» для дітей від рухового «голоду» є рухливі ігри. Народні рухливі ігри за змістом і формою прості й доступні дітям різних вікових груп. Вони є універсальним засобом у фізичному вихованні молоді.

Оздоровче значення ігор: