Вивчення мотивації студентів до фізичного самовдосконалення
Аналіз причин незадоволеності формами фізичного вихован¬ня у підлітків з різними типами нервової системи дає можливість визначити стимули, що сприяють збільшенню активності студентів. У їхніх відповідях виявляється потреба у фізичному на¬вантаженні, рухливих іграх, присутності улюблених видів вправ на уроці, музичному супроводі, змаганнях.Потреба - це недостаток чогось для організму й особистості. Урок фізкультури повинен мати не тільки освітню спрямованість, але і задовольняти потреби в руховій активності. Висловлення незадоволення свідчить про наявність певної потреби в людини. Враховуючи це, складено модель задоволення потреб підлітків з різними типами ВНД у руховій активності на уроках фізкульту¬ри, складовими якої є: потреба у фізичній культурі; потреба у рух¬ливих і спортивних іграх; потреба у змаганнях; потреба в музично¬му супроводі; потреба у виконанні вправ, які подобаються. Задоволення кожної зі складових приймається за 100%, кількість студентів, які вказали на незадоволення певної потреби, віднімається від 100%. Дані співвідношення можна представити у вигляді моделей, де очевидне незадоволення організацією і ме¬тодикою проведення уроків фізкультури, що знижує мотивацію до прояву рухової активності студентів. Усунення розходжень між тим, що повинно бути на уроках фізкультури і тим, що є, насправді і буде стимулом до занять фізичними вправами не тільки під час уроків, але і в позаурочний час.
Самооцінка стану здоров'я є суб'єктивним показником, але почасти ґрунтується на об'єктивних показниках захво¬рюваності і встановленого діагнозу, який знають студенти. У роботі не зіставлено це з фактичними даними, тому що це буде завданням наших подальших досліджень. Дані свідчать, що серед «сильних урівноважених» типів нервової системи відсутні молодь, які оцінюють свій стан здоров'я як «по¬ганий». Серед «урівноважених» хлопців і дівчат найбільша кількість з «добрим» станом здоров'я (відповідно 83,9% і 81,1%). Очевидно, це пов'язано з властивим їм великим оп¬тимізмом.
Серед студентів з «сильним збудливим» типом нервової сис¬теми переважають ті, які почувають себе вже «не зовсім доб¬ре». Так, на це вказує 24,3% хлопців і 58%) дівчат.
«Сильний гальмовий» тип має у своєму складі підлітків, які оцінюють своє здоров'я як «погане». Це 4,8% хлопців і 2,7% дівчат, тільки 25,3% дівчат оцінюють своє здоров'я як «доб¬ре», а 72%) як «не зовсім добре».
Серед представників «слабкого неврівноваженого» типу нервової системи 20% хлопців і 17,4% дівчат вказують на “по¬гане” здоров'я. «Добрим» вважають своє здоров'я тільки 8,7% дівчат, а 73,9% «не зовсім добрим».
У літературі є дані про зв'язок імунологічної реактивності організму і типу нервової системи (О.П.Митчик, 2002). Він до¬водить, що індивідуальні розходження в імунологічній реак¬тивності на клітинному рівні знаходяться в залежності від сту¬пеня чутливості (подразливості) клітинного субстрату до ан-тигенних впливів, що корелює, у свою чергу, із силою основних нервових процесів даного організму.
У роботі не досліджувалися фізіологічні прояви властивостей нервової системи, а представлені тільки зовнішні спостережен¬ня поведінкових реакцій, але, імовірно, вони мають у своїй ос¬нові значну частку психофізіологічних проявів генотипу молоді.
Кожен студент схильний до прояву захоплень, однак у цих проявах прослідковується певна тенденція.
Студенти, у яких переважають риси «сильного урівноваже¬ного» типу нервової системи, мають широкий діапазон захоплень, називаючи, як правило, не менш трьох видів. Вони люб¬лять читати, дивитися телевізор, спілкуватися з друзями, зай¬матися ФК і С, грати в комп'ютерні ігри. Захоплюються вони ще й іноземними мовами та музикою. Батькам допомагають більше дівчата, ніж хлопці.
«Сильні збудливі» студенти мають свої особливості, які про¬являються у необхідності зміни вражень, тому їх меншою мірою приваблюють одноманітні види діяльності, які вимагають по¬сидючості, зокрема вивчення іноземних мов, заняття музикою і т.п. Вони люблять спілкуватися з друзями, грати в комп'ю-терні ігри, але не дуже прагнуть витрачати вільний час на пе¬регляд телепередач, у цей час вони можуть відвідувати диско¬теки, займатися різними видами спорту. Схвалюють вони чи¬тання книг і допомогу батькам, однак це для них є не захоплю¬ючим заняттям, а сприймається як неминучість.
Студенти з «сильним гальмовим» типом нервової системи більш схильні до спокійних, навіть монотонних видів занять. Вони не люблять відвідувати дискотеки, а більш, ніж інші типи нервової системи, указують на перегляд телепередач і читан¬ня книг. У вільний час спілкуються з друзями, займаються ФК і С, допомагають батькам, що майже в два рази більше, ніж «урівноважені» і «збудливі» типи. Крім цього, хлопці відзнача¬ють, що люблять майструвати і лагодити техніку, а дівчата -шити.Представники «слабкого неврівноваженого» типу більш консервативні у виборі видів діяльності у вільний час. Вони відрізняються від інших типів схильністю до заняття творчими видами, зокрема, музикою, співами, малюванням. Імовірно, це пов'язано з більшою чутливістю нервової системи. Вони також люблять спілкуватися з друзями, дивитися телевізор, читати, більше, ніж інші типи, допомагають батькам. Не схильні до вивчення іноземних мов, заняття спортом, відвідування диско¬тек і комп'ютерних ігор. У першому випадку, очевидно, це пов'язано з необхідністю запам'ятовування і монотонністю, що; невластиво їхній силі нервових процесів, в інших випадках це пов'язано з проявом рухливості нервових процесів і швидкістю прийняття рішень, що знов-таки неадекватно їхнім типам ре¬акцій.