Форми повернення кредиту

За рідкими випадками (надання кредитів без забезпечення тільки першокласним позичальникам – овердрафти, овернайти, бланкові кредити) забезпеченість повернення кредиту є однією з умов кредитних відносин між банком та позичальником. Її застосування викликано прагненням банків уникнення втрати наданої позики та належних до неї відсотків.Застосування деяких з форм забезпечення повернення кредиту в філії ВАТ „Укрексімбанк” в м. Кіровограді показано на прикладі державного підприємства – одного з клієнтів цього банку. Посилаючись на статтю 52 "Банківська таємниця" Закону України "Про банки і банківську діяльність", автор цієї дипломної роботи не має права використовувати в ній точну назву обраного в якості базового підприємства, прізвища його директора, а звідси і інші реквізити (адреса, номер розрахункового та позичкового рахунків тощо). Також заборонено згадувати найменування контрагентів базового підприємства. Оскільки головним в практичній частині роботи є розкриття суті кредитного механізму, а точніше, застосування деяких з форм забезпечення повернення кредиту банком в практичній ситуації, тобто при виникненні кредитних взаємовідносин з позичальником, то приховування найменування конкретного отримувача кредиту при збереженні чисельних та часових даних аж ніяк не заважає зрозуміти цей механізм в його дії. Тому для простоти автор дав базовому підприємству, по відношенню до якого даний банк застосував деякі з форм забезпечення повернення кредиту, що описані в частині II, досить-такі просту назву – Позичальник. Під цією назвою і згадується це підприємство в II частині роботи.

Звичайно, навряд чи зараз можна зустріти в Україні банк, який в своїй діяльності застосовує одночасно всі способи забезпечення повернення наданих позик. Всі вони описані в теоретичній частині роботи. Оскільки саме економічна ситуація, що склалася на даний час, визначає ширину застосування банками кожної з них, то деякі форми описані лише в теоретичній частині (неустойка, задаток) – вони взагалі схожі скоріше на форму цивільної відповідальності перед кредитором. Решта способів (крім застави) застосовується рідко, тому в III частині роботи вказано, в основному, на їхні недоліки і на ймовірність зазнати збитків при недостатньо грамотному використанню їх банками.

Що ж стосується застави, то зараз ця форма забезпечення виконання зобов'язання використовується банками найчастіше у порівнянні з іншими формами, тому що цей вид забезпечення найнадійніший за будь-якого іншого. В описаних відносинах між Укрексімбанком та Позичальником використовувалися застава, договір доміціляції векселів та договір поручительства. Якщо останній виглядає не більше як додаткова гарантія повернення наданої позики, то без застосування другої форми Позичальник не зміг би самостійно розрахуватись з банком в даній ситуації, і банк був би змушений вдаватися при цьому до реалізації заставленого майна і вже таким чином задовольняти свої вимоги до боржника.

В будь-якому разі акцент при вирішенні питання про забезпечення повернення кредиту приділяється саме заставі. Її популярність у банків в якості форми забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань пояснюється найбільшою надійністю серед інших форм, оскільки використання застави зменшує кредитний ризик приблизно на 50 %, забезпечуючи не тільки повернення кредиту, але й процентів по ньому. При невиконанні боржником кредитного зобов'язання в зазначений строк банк може отримати задоволення своїх вимог із вартості заставленого майна.

Крім того, заставлене майно потребує ретельної оцінки своєї вартості. Фахівці банків з питань оцінки та реалізації заставленого майна визначають її ринкову вартість, а у випадках, коли потрібна оцінка незалежних експертів, то останні визначають її експертну оцінку і результати свого оцінювання оформлюють у вигляді звіту.

РОЗДІЛ 1. Теоретичне обґрунтування та актуальність застосування форм забезпечення погашення кредиту

1.1. Суть та основні принципи забезпечення повернення кредиту

Забезпечення позики має важливе значення в кредитних операціях банку, оскільки в кінцевому підсумку це забезпечує прибуток банку. Крім того, забезпечення позики позичальником необхідно для гарантії збереження банківських активів. Останні майже повністю складаються з позичкових коштів (вкладів клієнтів).

Мета забезпечення повернення позики полягає в тому, щоб отримати деякі права поверх основних прав за контрактом у випадку порушення позову проти клієнта, якщо не дотримуються умови погашення позики. Забезпечення приймається, якщо банк вважає, що особисті зобов'язання клієнта по виплаті позики недостатні для її повного погашення. В цьому випадку повинні застосовуватися загальні принципи надання кредиту.Найбільш розповсюдженим типом забезпечення є певне майно клієнта, яке виділяється в якості активу (яке підлягає продажу у випадку невиплати позики), з надходжень від продажу якого банк відшкодовує свої витрати на позику. Важливе значення мають і гарантії. Це забезпечення не дає банку права на будь-які активи, але замість цього він отримує підтримку за рахунок особистого контрактного зобов'язання третьої сторони виплатити позику, якщо цього не зробить позичальник. На практиці гаранта часто просять депонувати матеріальне забезпечення або підтримувати на депозитному рахунку сальдо не менше встановленої суми, щоб гарантувати особисте поручительство.