Форми повернення кредиту

В теперішній час окремі підприємства, опинившись в скрутному фінансовому становищі, змушені продавати валюту, яка була у них, хоча деякі з них мають реальну можливість взяти під заставу валюти кредит. В той же час банки через невідпрацьованість цього виду застави неохоче беруть валюту у заставу.

А між тим тут мається ряд привабливих моментів для сторін. Особливістю цього виду застави є те, що не треба використовувати встановлений Законом "Про заставу" порядок реалізації предмету застави через суд.

"Основными положениями" Держбанку передбачається, що у випадку відмови боржника виконати вимоги по поверненню кредиту інвалюта реалізується через уповноважені банки на внутрішньому валютному ринку і за рахунок гривневої виручки від її реалізації покриваються вимоги кредиторів.

Інша безумовна перевага валюти – можливість вартісного аналізу предмету застави.

Поки із всього різноманіття валют в ходу дві: американський долар і німецька марка. Спеціалісти знаходять десятки причин популярності саме цих валют. Однак їх заставна популярність пояснюється швидкістю їх реалізації. Доведено, що валюту, яка не знаходиться в активному обігу, реалізувати значно трудніше.

В діловому світі (з урахуванням спеціалізації банку і курсової різниці) розповсюджена практика встановлення заставної вартості валюти, що закладається, яка не перевищує 90 % курсу, діючого на даний момент.

В окремих випадках валюта оцінюється від 50 до 70 % від курсу. До числа інших незаперечних переваг цієї застави відноситься майже 100-процентна відсутність витрат по її зберіганню, так як йдеться про валютний рахунок, бажано в банку заставодержателя. Крім того, здійснюється нарахування процентів, яке дозволяє нарощувати валютну масу, що служить забезпеченням виданого кредиту.

Поруч із позитивними моментами в заставі валюти треба враховувати і деякі недоліки. Йдеться про незахищеність валютних рахунків від дій, подібних "замороженню" валюти.У зв'язку з невідпрацьованістю цього виду застави хотілося звернути увагу на наступне:

1) В деяких регіонах точиться боротьба за вигідного клієнта. Надаючи кредит, банк має реальну можливість впливати на боржника. Тому бажано, щоб він перевів валюту в банк заставодержателя.

Припустимо, що пункт проекту договору про те, що заставодавець – власник валюти і що вона не заставлена – перестрахування. Однак ця вимога все ж не позбавлена підстави. Заставодержатель має право (не фіксуючи в договорі і до його укладання) отримати нотаріально засвідчений документ – заяву із зазначенням джерел походження валюти і її належності заставодавцю. Заява про те, що валюта не заставлена, оформлюється так же само, як і інші види застави. Очевидно, що ведення Книги запису застави для заставодержателя потрібно вважати обов'язковим.

2) Уявляється, що в умовах інфляції курс буде зростати, тому формулювання в проекті договору "Заставодержатель по домовленості сторін не має права продати заставлену валюту нижче курсу на дату __.__.____" всього лише декларація. Заставодержатель, зв'язавши себе договором, у випадку зміни фінансово-економічної ситуації може опинитись у невигідному становищі. Однак валютна застава і тут його врятує, так як можна залишити у себе валюту і чекати на сприятливу кон'юнктуру.

3) В тому випадку, якщо валюта залишається на рахунку в іншому банку, заставодавець повинен довести до відома про заставу валюти свій банк, вручивши йому примірник договору про заставу і надавши заставодержателю зобов'язання про те, що всі операції з валютою надалі будуть проводитись у відповідності з цим договором.

Незайвим буде згадати, що у пошуках клієнтури банки все частіше звертають увагу на фізичних осіб, тому всі рекомендації, викладені вище, прийнятні і у випадку видачі споживчого кредиту, на даному етапі цей вид застави найбільш перспективний і менш ризиковий.

4) Поступово починає відроджуватись застава нерухомості (іпотека). Об'єктом іпотеки можуть бути будівлі, споруди, устаткування, підприємства тощо. Що ж стосується роботи банків та інших комерційних структур з нерухомістю, то, враховуючи проблематичність визначення ринкової ціни предметів нерухомого майна, найбільш розповсюдженою є модель – видача кредитів строком до 1 року під високі проценти під заставу нерухомості, в основному квартир.