Форми повернення кредиту

Реалізації предмету застави у відповідності до статті 20 Закону "Про заставу" повинно передувати звернення стягнення на заставлене майно.

Банк отримує право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання строку погашення кредиту та / або відсотків, забезпечених заставою, позичальник не погашає їх, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням Господарського суду, якщо інше не передбачене Законом, а також у безспірному порядку на основі виконавчого напису нотаріусів (у тому випадку, коли договір застави було нотаріально посвідчено).

З метою прискорення звернення стягнення та наступної реалізації заставленого майна рекомендується використовувати такий порядок:

•банк звертається до позичальника з письмовою претензією, в якій вказується на факт непогашення заборгованості по кредиту та /або відсоткам (з зазначенням суми заборгованості), а також пропонується дати дозвіл на реалізацію предмету застави;

•позичальник надає позитивну відповідь на претензію банку; у відповіді надається дозвіл банку на реалізацію предмету застави у відповідності до умов договору застави та діючого законодавства (у зв'язку з неможливістю самостійно розрахуватися за наданий кредит та / або відсотки за користування ним).

Такий (або аналогічний) порядок звернення стягнення на заставлене майно повинен бути передбачений у договорі застави.Тільки при неотриманні від позичальника позитивної відповіді на претензію у встановлений Господарським процесуальним кодексом термін (30 днів з моменту отримання претензії позичальником з врахуванням часу поштового обігу), необхідно направити позовну заяву в Господарський суд. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення Господарського суду.

При заставі майнових прав реалізація предмету застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права (наприклад, права отримати кошти за поставлений позичальником його контрагенту товарно-матеріальні цінності чи надані послуги). Договір застави майнових прав необхідно реалізувати шляхом укладання між позичальником та банком договору уступки вимоги (при цьому банк у відповідності до ст. 199 Цивільного Кодексу повинен повідомити колишнього боржника позичальника про уступку вимоги).

Якщо у заставу по кредиту, виданому в національній валюті України, було взято майнові права по контракту між резидентом України (позичальник) та нерезидентом (контрагент позичальника), реалізація майнових прав провадиться у наступному порядку:

•при невиконанні позичальником зобов'язань по кредитному договору, забезпечених заставою, позичальник на вимогу банку надає своєму контрагенту повідомлення про договір застави майнових прав (копія повідомлення надається банку). Одночасно позичальник своїм листом надає право банку самостійно здійснювати у встановленому валютним законодавством порядку продаж всієї валюти, що надходить на валютний рахунок позичальника в якості оплати по контракту з нерезидентом, а отриманий еквівалент в національній валюті України спрямовувати на погашення кредиту та / або відсотків за користування ним;

•банк самостійно здійснює продаж валюти, що надходить на валютний рахунок позичальника, а отриманий еквівалент спрямовує на погашення заборгованості по кредиту та /або відсоткам за користування ним.

У випадках нотаріально посвідчених договорів застави, при неотриманні дозволу заставодавця на реалізацію заставленого майна, банк звертається до нотаріальної контори або до приватного нотаріуса за отриманням виконавчого напису на договорі застави для отримання права на реалізацію предмету застави.

Порядок та умови отримання виконавчого напису встановлено Інструкцією "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1996 р. № 185/5).

У нотаріальну контору чи до приватного нотаріуса банком надаються наступні документи: