Економічні ризики та методи їх вимірювання

Отримавши роз'яснення щодо систем обліку і внутрішнього кон¬тролю з метою планування аудиту, аудитор повинен здобути необхід¬ний рівень знань про системи обліку й управлінського контролю.

Аудитор має отримати вичерпні роз'яснення від персоналу під¬приємства про середовище контролю, щоб оцінити ставлення керів¬ництва до порядку внутрішнього контролю і усвідомлення ним його значення для підприємства.Аудитор мусить знати систему обліку клієнта, що дасть йому змо¬гу зрозуміти основні види операцій підприємства, закономірність виникнення таких операцій; бухгалтерські проводки, первинні до¬кументи і специфічні рахунки, на підставі яких складається фінан¬сова звітність; порядок ведення обліку і підготовки фінансових звітів, у тому числі електронно-обчислювальну обробку облікових даних.

Аудитору слід отримати вичерпні пояснення стосовно порядку процедур контролю, щоб правильно спланувати аудиторську пе¬ревірку, отримати необхідні знання процедур контролю. Наприклад, під час отримання пояснень про систему обліку грошових коштів аудитор отримує уявлення про стан справ на рахунках у банку клієнта.

Після отримання пояснень про систему внутрішнього контролю й обліку аудитор повинен зробити попереднє оцінювання ризику внутрішнього контролю за конкретними позиціями фінансової звітності.

При плануванні своєї методики перевірки, аудитору необхідно вивчити попередню оцінку розміру ризику невідповідності внутріш¬нього контролю (враховуючи власну оцінку внутрішнього (притаман¬ного) ризику), щоб визначити відповідний ризик невиявлення поми¬лок. Аудитор може зробити попереднє оцінювання ризику невідпо¬відності внутрішнього контролю тільки тоді, коли він має спро¬можність визначити процедури систем обліку і внутрішнього конт¬ролю, що відповідають внутрішнім положенням підприємства і що сприяють виявленню перекручень у фінансовій звітності, коли він планує виконати процедури узгодження, щоб підтвердити свою оцін¬ку перевіреної фінансової звітності.

Докази, отримані аудитором, можуть дати йому більше впевненості, аніж докази, отримані ним від інших осіб.

До того, як скласти висновок з результатів проведеного аудиту, аудитор повинен переглянути складені ним попередні оцінки ризи¬ку внутрішнього контролю.

Ризик невиявлеяня

Ризик невиявлення безпосередньо пов'язаний із проведенням не¬залежних процедур перевірки. Зроблені аудитором оцінки невідпо¬відності внутрішнього контролю й оцінка внутрішнього ризику впли¬вають на характер, строки й обсяг аудиторських процедур, що вико¬ристовуються аудитором з метою зменшення ймовірності невиявлен¬ня помилок і перекручень і доводять ризик аудиту до сприятливого рівня. Певний ризик невиявлення помилок існує завжди, навіть коли аудитор перевірить 100 % залишків за рахунками або всі види опе¬рацій, бо більша частина аудиторських доказів має скоріше запев-нюючий (аргументаційний), ніж підсумковий характер.

З метою зменшення аудиторського ризику до сприятливого рівня аудитор враховує зроблені ним оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю при визначенні характеру, строків і обсягів незалежних процедур перевірки. Залежно від цьо¬го аудитор планує:

• тести, спрямовані на перевірку споріднених сторін підприємства;

• строки проведення незалежних процедур;

• обсяг незалежних процедур.

Існує зв'язок між ризиком невиявлення помилок та комбінова¬ним властивим ризиком і ризиком невідповідності внутрішнього контролю. Наприклад, якщо властивий ризик і ризик невідповідності внутрішнього контролю мають значний рівень, то рівень ризику ви¬явлення помилок може бути низьким.