Історія економічної теорії

вчень.

Та чи обмежується наукова революція лише відмовою від корінних положень

парадигми ортодоксального марксизму? Ствердна відповідь свідчила б

фактично про “антимарксистську революцію”, яка справді має місце, з

урахуванням переходу на нові парадигми. Проте цей перехід доповнюється

новими важливими процесами.

Нова парадигма освоюється у принципово відмінних від минулого умовах:

духовної свободи, творчості, концептуального плюралізму, вільних дискусій,

неупередженого пошуку істини тощо. Цитати основоположників марксизму,

рішення партійних лідерів і з’їздів, монолітність поглядів (вимушена,

штучна), згода більшості тощо перестали діяти як критерій істини або

істина в останній інстанції. Значно активізувалось вивчення історії

економічної думки України. З початку 90-х років вийшло у світ близько двох

десятків монографій з цієї проблематики, які заповнили деякі “білі плями”

у вітчизняній економічній науці, підняли нові актуальні теми.

Згідно з моделлю розвитку науки Т. Куна зміна парадигми в результаті

наукової революції не обов’язково означає цілковиту відмову від попередніх

знань. Положення старої парадигми можуть слугувати новій як “частковий

випадок” загальніших поглядів. З огляду на це важливим є використання в

ході освоєння нової парадигми дійсно цінних елементів марксового підходу:

діалектичного та історичного методів дослідження, врахування суперечностей

соціально-економічного розвитку, допущення моментів дискретності в

розвитку науки, врахування досягнень загальнолюдської й національної

культури та ін. Парадигми, альтернативні марксовій, не виключають всіх цих

елементів за умови “зняття” з них класових, ідеологічних та інших