Фітоіндикація радіологічного забруднення навколишнього природного середовища

Залежно від впливу цих факторів виділяють локальні, тропосферні і стратосферні (глобальні) випадіння.

Локальні випадіння спостерігають у районі до кількох сот кілометрів у напрямку від джерела. Радіоактивні речовини локальних випадінь по¬ширюються в нижніх шарах атмосфери. Тривалість випадінь залежить від пори року і широти місцевості: більша в північній півкулі, менша - в південній. У межах невеликих районів залежить від наявності атмосферних опадів. У цілому тривалість локальних випадінь становить від 1 до 40 днів.

Тропосферні випадіння бувають при ядерних вибухах і великих ава¬ріях на АЕС. При ньому радіоактивні речовини сягають висоти 4—10 км. На цих висотах домінують повітряні потоки загальнопланетарного характеру і радіоактивні речовини до осідання встигають обігнути земну кулю. В помірних широтах північної півкулі до великих висот в тропосфері панують майже суто західні вітри, біля земної поверхні -південно-західні, і аерозолі переносяться в напрямку із заходу на схід. Переміщення на північ і південь незначне, внаслідок чого в північній півкулі максимальна щільність випадінь зареєстрована на широтах здійснення вибухів - 30є-50є.

Вибухи потужністю в кілька кілотонн тротилового еквіваленту забруднюють в основному тропосферу. Великі вибухи мегатонної по¬тужності (забруднюють, головним чином, стратосферу).

Період напівочищення верхніх шарів тропосфери варіює в серед¬ньому від 20 до 40 діб, нижніх –до кількох діб. Навесні і влітку очищення швидше, ніж восени і взимку. Період напівочищення стратосфери від радіоактивних речовин становить близько 2 років [14].

1.4 Радіаційний стан Черкаської області

У Черкаській області підприємства атомної енергетики, урановидобувної та уранопереробної промисловості відсутні. На підприємствах наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання, рентген-апарати, контрольні джерела іонізуючого випромінювання, пристрої рентгеноструктурного та рентгенофазного аналізу, які використовуються майже в усіх галузях народного господарства: медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях

Площа області, що зазнала радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії, становить 618 тис. га.

4 населені пункти (Тростянець Канівського району, Чичиркозівка і Княжа Звенигородського району та Петрівська Буда Лисянського району) віднесені до зони гарантованого добровільного відселення. Вміст 137Cs у ґрунті в цих населених пунктах становить 202-307 кБк/м2.

Спостереження за радіаційним станом довкілля області здійснюють Черкаське регіональне управління водних ресурсів, Черкаський обласний центр з гідрометеорології, Черкаське обласне управління лісового господарства, управління в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Черкаської обласної державної адміністрації та інші організації.Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів згідно з "Програмою радіологічного і гідрохімічного контролю якості водних ресурсів басейну р. Дніпро" здійснюється радіологічний контроль Кременчуцького водосховища на створі в районі водозабору м. Черкаси - с. Сокирне. За даними контролю середня концентрація 137Cs в районі Черкаського водозабору становить 0,13 nКі/л, 90Sr – 2,09 nКі/л, що є менше норми.

На радіаційний стан дніпровської води визначальний вплив мають гідрометеорологічні умови та радіаційна ситуація, що складаються безпосередньо на територіях найбільш забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Головним джерелом надходження радіонуклідів до каскаду Дніпровських водоймищ залишається річка Прип’ять. Під час повені та дощів радіонукліди змиваються в річку. Міграція чорнобильських радіонуклідів (90Sr та 137Cs) униз за течією Дніпра є єдиним значущим шляхом їхнього переносу від місць початкової локалізації до віддалених районів.

Значне зниження вмісту радіонуклідів, що виносяться із зони відчуження, відбувається уже в Київському та Канівському водосховищах. Протягом останніх п’яти років відмічається стійка тенденція до зниження вмісту радіонуклідів: сумарні значення 137Cs зменшились в 2 рази, 90Sr – в 3,4 рази. Таким чином забруднення дніпровських водоймищ за час, що пройшов після аварії на Чорнобильській АЕС стабілізувалось на відносно низьких рівнях і тільки в разі екстремальних ситуацій (високе водопілля) можливе підвищення рівня його забруднення.

За результатами спостережень Черкаського обласного центру з гідрометеорології значення радіаційного фону в останні 5 років не перевищують рівнів природного фону і становлять 10-15 мкР/год. (контрольний рівень природного гамма-фону становить 25 мкР/год.)