Фітоіндикація радіологічного забруднення навколишнього природного середовища

Існує ще одна закономірність. Як правило, чим глибше розміщена коренева система виду, тим слабше надходження І37Сs до його фітомаси з грунту. Це явище зумовлюється закономірностями вертикального розподілу цього радіонукліда у грунті - експоненційним зменшенням його активності із збільшенням глибини. Згадане зменшення активності І37Сs дуже різке у верхніх горизонтах грунту і поступове у нижніх.

На інтенсивність надходження радіонуклідів до рослин також істотно впливають такі параметри їх кореневих систем, як горизонтальна про¬тяжність, ступінь заповнення коренями ґрунтових горизонтів, хімізм ко¬реневих виділень.Механізм кореневого засвоєння радіонуклідів рослинами схожий в цілому до засвоєння їх стабільних аналогів [1]. Найважливіші з радіо¬екологічної точки зору радіонукліди - І37Сs та 90Sr - інтенсивно нако¬пичують рослини, у яких підвищена потреба відповідно у калії та кальції. Наприклад, па лісових мезотрофних сфагнових болотах максимальне значення КП І37Сs - 390 спостерігається у рінхоспори білої, а мінімальне - у підбілу білолистого (КП=90). Відповідно вміст стабільного калію в згаданих видах в тому самому екотопі становив 110 та 32 мк-моль/г сухої ваги.

За винятком радіоцезію, інтенсивність накопичення радіонуклідів рослинами із грунту вивчено лише фрагментарно. При цьому найбільшу увагу дослідники приділили накопиченню рослинами 90Sr. За даними російських учених [17], у вологих березових лісах види наземного по¬криву за інтенсивністю накопичення згаданого радіонукліда утворюють такий ряд: щучка дерниста > купальниця європейська > конюшина проміжна > герань лісова > купина лікарська > медунка м'яка > орляк-костяниця > буквиця лікарська. Спостерігається тенденція посиленого накопичення 90Sr рослинами, що мають розгалужену кореневу систему поверхневих шарах грунту, та тих, що утворюють дернину.

Для цього радіонукліда, як і для радіоцезію, характерна видоспецифічність нако¬пичення різними видами, причому у різних екологічних умовах вона проявляється по-різному.

Зокрема, за величиною КН90Sr видами у сухо¬дольних лісах формується такий ряд видів: яглиця > таволга в'язолиста > хвощ лісовий, а у заболочених – істотно відмінний: хвощ лісовий > яглиця > таволга в'язолиста [11].

Вміст радіонуклідів у видах трав'яно-чагарничкового ярусу є резуль¬татом складної взаємодії внутрішніх факторів, коротко проаналізованих вище, із зовнішніми факторами, особливо - з ґрунтовими параметрами місцезростань. Найважливішими з них є:

•тип грунту;

•мінералогічний та гранулометричний склад;

•багатство (кількість мінерального азоту);

•вологість;

•кислотність (рН);

•вміст органічної речовини;

•вміст обмінних К+, Са2+;

•ступінь насиченості основами ґрунтового поглинального ком¬плексу.

У трофотопному ряду одного пгротопу зростання інтенсивності на¬копичення І37Сs відбувається із зменшенням родючості грунту.

Таким чином, можна зробити висновок, що для типу умов місцезрос¬тання величина накопичення І37Сs рослинами із грунту буде більшою при меншій родючості та більшій вологості грунту. Наведена вище зако¬номірність зумовлює необхідність заготівлі ягідної та лікарської сирови¬ни у лісах, забруднених радіонуклідами, на лісотипологічній основі.

Вплив інших параметрів грунту на накопичення І37Сs в узагальне¬ному вигляді можливо сформулювати так, інтенсивність надходження радіонукліда із грунту до фітомаси тим більша, чим менший в ньому вміст дрібнодисперсних фракцій - мулистої та глинистої; менше значен¬ня рН (більша кислотність); менший вміст обмінних форм К+, як іона-антагоніста І37Сs; менший ступінь насиченості основами ґрунтового по¬глинаючого комплексу [18].