Фітоіндикація радіологічного забруднення навколишнього природного середовища

ВСТУП

Життя і розвиток людського суспільства тісно пов`язані з використанням і пошуком нових джерел енергії для забезпечення його стійкої життєдіяльності. Поряд з традиційними видами в останні десятиріччя дедалі більше використовується економічно вигідна енергія ядерного розпаду, на чому базується робота атомних електростанцій. Однак аварії в Росії, США, і нарешті, найбільша за всю історію людства аварія 1986 року на Чорнобильській АЕС, що стала за своїми наслідками національною трагедією України, Білорусі і Росії, потребують принципово іншої комплексної оцінки цього джерела енергії, його впливу на навколишнє середовище, тваринний і рослинний світ, здоров`я людини.

Професійна діяльність лісівників у місцях радіонуклідного забруд¬нення як ніяка інша безпосередньо залежить від екологічного стану довкілля.

У житті людства ліси відіграють надзвичайну роль. Поряд з різно¬манітними продуктами і сировиною, джерелом яких вони є, ліси викону¬ють найрізноманітніші корисні функції: водоохоронні, водорегулюючі, ґрунтозахисні, санітарно-гігієнічні, естетичні тощо.

В останні десятиріччя на перший план виходить здатність лісових екосистем підтримувати природну рівновагу біосфери на планеті. Вони можуть акумулювати і тривалий час утримувати речовини, небезпечні і токсичні для довкілля та людини, як, наприклад, радіоактивні елементи, що потрапляють у повітря, воду, грунти.

Ліси України, держави в цілому лісодефіцитної, повною мірою вико¬нують ці функції, що й підтвердилося під час та після аварії на ЧАЕС, коли в повітря було викинуто велику кількість радіонуклідів. Ліси за¬хистили територію від ще більшого забруднення, сконцентрувавши в собі значну кількість радіоактивних елементів. Все це зумовлює необхідність переглянути методи ведення лісового господарства на забруд¬нених територіях з урахуванням одержаних знань, наукових досліджень, і практичного досвіду, набутого вперше у світі в таких умовах.

1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

1. 1 Природний радіаційний фон

Природний радіаційний фон створюється космічним випромінюван¬ням, природними і штучними радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання.

Космічне випромінювання за своїм походженням поділяють на пер¬винне і вторинне. Первинні космічні частинки складаються з ядер легких елементів - водню (протонів 79 %), гелію (а-частинок 20 %), літію, бери¬лію, бору та інших елементів дуже високих енергій 109 -1018 еВ, що утво¬рюються в надрах Галактики і Сонця.

В результаті взаємодії первинних космічних частинок з атмосферою Землі утворюється вторинне космічне випромінювання, що складається із μ і π мезонів (70 %), електронів і позитронів (26 %), протонів, нейтро¬нів, фотонів та інших елементарних частинок.

За своїм енергетичним складом на рівні поверхні моря в космічному випромінюванні виділяють м'який і жорсткий компоненти. М'який компонент поглинається шаром свинцю завтовшки 8-10 см, жорсткий компонент проходить шар свинцю завтовшки понад метр. Ефективна еквівалентна доза від космічного випромінювання для середніх широт на рівні моря становить приблизно 300 мкЗв/рік.

Природне радіоактивне випромінювання утворюється більш як від 60 радіонуклідів, наявних у біосфері Землі, які поділяють па дві кате¬горії: первинні і космогенні.

До першої групи відносять 32 радіонукліди урано-радієвого і то¬рієвого рядів з продуктами розпаду і 11 довгоживучих радіонуклідів з Т1/2 від 107 до 1015 років 40К, 87Rb, 48Са, 96Zr, 113In та ін.). До другої групи відносять 14 радіонуклідів, що утворюються в результаті ядерних реакцій частинок первинного космічного випромінювання (нейтронів і протонів) з ядрами елементів, які входять до складу земної атмосфери. До них від¬носяться радіоактивні ізотопи 3Н,14С, 7Ве, 22Nа та ін. Потужність погли¬нутої дози в повітрі (на висоті 1 м) від природних радіонуклідів становить у середньому 3,7-9,4.1-8 Гр/год залежно від вмісту 232Тh і 226Rа в даній місцевості.