Фітоіндикація радіологічного забруднення навколишнього природного середовища

- нелеткі речовини (140 La, 89,90,91 Sr, 141,144 Ce та інш.)

Основною потенційною небезпекою є аварії на АЕС. За період експлуатації АЕС у 14 державах сталося понад 150 аварій різного ступеня складності, що супроводжувались викидами радіоактивних речовин.

Найбільшою аварією в світі на АЕС стала аварія 1986 року на 4 блоці Чорнобильської АЕС із зруйнуванням активної зони реакторної установки і частини споруди, в якому вона розміщувалась.

Сумарний викид радіонуклідів за межі проммайданчика АЕС (без радіоактивних інертних газів) становив близько 1,9 * 1018 Бк – близько 3,5 % загальної кількості радіонуклідів, накопичених у реакторі на момент аварії [14].

Неконтрольоване використання радіонуклідовмісних сировинних матеріалів.

Радіаційний фон земної поверхні значною мірою визначається радіоактивністю її складових (Таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 - Питома радіоактивність природних радіонуклідів у гірських породах та грунті

ПородаПитома активність, Бк/кг

226R232Th40K

Граніт7874999

Діабаз1818148

Базальт3326370

Кварцопорфир85961517

Кварцит3033629

Вапняк, мармур181537

Глинистий сланець6767666

Боксит104333740

Пісок, гравій2622333

Мергель8559777

Грунт2528529

У процесі видобутку й переробки природні радіонукліди перерозподіляються і можуть зумовити локальне підвищення опромінення.

Загалом незалежно від походження техногенні радіонукліди характеризуються різним ступенем радіо токсичності, рухомості і т.д [3].

1.3Розповсюдження радіонуклідів в атмосфері

Масштаби й інтенсивність міграції радіонуклідів в атмосфері ви¬значаються: ефективною висотою викидів їх в атмосферу, фазовим ста¬ном викидів (рідкі, тверді, газоподібні), формою і дисперсністю частинок аерозолей, географічними координатами місця викиду, атмосферними умовами (швидкість вітру, вологість повітря, опади, температурна стра¬тифікація тощо).