Фітоіндикація радіологічного забруднення навколишнього природного середовища

Крім радіоактивних продуктів поділу, до радіонуклідів, що утво¬рились, входить і частина атомного заряду, що не вступила в реакцію. У сучасних ядерних пристроях коефіцієнт використання заряду стано¬вить близько 20 %. Елементи заряду (уран, плутоній), що не вступили в реакцію, розпилюються силою вибуху на найдрібніші частинки, що міс¬тять атоми з властивостями вихідних радіонуклідів.

У результаті реакції активації в районі вибуху з'являється додаткове джерело радіоактивного забруднення місцевості — наведена радіоак¬тивність. Захват нейтронів від реакції поділу урану і плутонію ядрами багатьох хімічних елементів призводить до появи радіоізотопів (про¬дуктів активації) в атмосферному повітрі (І4С, 3Н, 39Аг), воді (24Na, 31.32Р, 53.54Мn, 35S, 65Zn та інш.), грунті (45Са, 24N 27Мg, 29Аl, 31SI.). Більша частина їх розпадається з випуском β-часток і γ випромінювання.

Ядерні пристрої, що грунтуються на принципі "поділ-синтез-поділ" (термоядерні вибухи), забруднюють навколишнє середовище радіоактив-ними осколками поділу 238U і 239Рu, а також тритієм і радіовуглецем.

Останнім часом основними джерелами опромінення є 137 Сs і 90Sr [25].

Теплові енергетичні станції

Значні надходження радіонуклідів у навколишнє середовище за використання кам'яного вугілля на паливо. Річна потреба вугілля в світі становить кілька мільярдів тонн, із яких 70 % спалюється на електро¬станціях, 20% — у коксохімічному виробництві і 10% — використовується для опалення.

На вугільній ТЕС потужністю 1 ГВт спалюється за рік 4-5 млн. т вугілля, при цьому викидається в повітря 0,1 млн. т попелу.

У кам'яному вугіллі, яків інших земних породах, містяться природні радіонукліди. Вітчизняні родовища кам'яного вугілля характеризуються вмістом 238U - від 3 до 520 Бк/кг, 232Th - від 3 до 320Бк/кг, а також 40К- від 0,7 до 70 Бк/кг.

Розмір радіоактивного забруднення атмосфери при спалюванні ву¬гілля залежить від ряду факторів: вмісту радіоактивних ізотопів у вико¬ристовуваному вугіллі, кількості спалюваного вугілля, технології спалю¬вання, ефективності систем уловлювання попелу та інших продуктів [24].

Промислові комплекси з повним ядерним паливним циклом, атомна промисловість

На всіх етапах закінченого ядерного паливного циклу, починаючи з видобутку уранової сировини, її збагачення і закінчуючи переробкою відпрацьованого палива, захороненням високоактивних відходів, відбу¬вається вивільнення штучних радіонуклідів у навколишнє середовище, а також прискорення темпів міграції важких природних радіонуклідів.

Нині атомна енергетика розвивається в основному для виробництва електроенергії, частка якої в загальному споживанні енергоресурсів близько 20 %, а в деяких країнах - до 80 %, в Україні - до 40 %. Але внаслідок виснаження інших енергетичних ресурсів (нафта, газ, кам'яне вугілля) подальший розвиток атомної енергетики піде по шляху роз¬ширення її застосування, якщо не буде знайдено альтернативного за¬мінника. Передбачається, що до кінця цього століття частка атомної енергії в неелектричних технологіях становитиме 10-15 %.

Атомна енергетика нині розвивається на основі реакторів на теп¬лових і швидких нейтронах.

При роботі ядерних енергетичних установок радіонукліди утво¬рюються в результаті поділу ядер палива і активації нейтронами матеріа¬лів в активній зоні. Їх вміст зумовлюється часом експлуатації твелів і часом, що минув з моменту зупинення реактора [7, 22].

За фізико-хімічним станом і поведінкою радіонуклідів у техно¬логічних системах АЕС і навколишньому середовищі виділяють такі гру¬пи радіоактивних відходів:- радіоактивні благородні гази (41Ar, 85,85m87,88Kr, 133,133m,135,135mXe), 3H, 14C;

- леткі речовини (129,131,132,133,135I, 134,137Cs);