Охорона і збереження природи всього живого на землі
Охорона і збереження природи всього живого на землі
1. ВСТУП
Сучасна молодь вступає в життя в епоху не тільки бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції та демографічного вибуху. Неконтрольоване зростання населення Землі, кількість якого вже перевищила кри¬тичну межу, дедалі більше забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери, накопичення величезних об'ємів відходів людської діяльності при одночасному виснаженні майже всіх видів при¬родних ресурсів призвели до розвитку глобальної екологічної кризи. Біосфера сьогодні вже не спроможна самоочищуватися, саморегулюватися й самовідновлюватися - вона дедалі активні¬ше деградує. Людству загрожує загибель найближчими десяти¬літтями, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не змінить стилю своєї діяльності й існування, не пере¬оцінить життєвих цінностей. Людству потрібні нова філософія життя, висока екологічна культура й свідомість.
Діяльність людини відбувалася у межах правил антропоцент-ричного гуманізму, тобто ідеї підкорення людині всього, що є в природі, ідеї панування над природою. Як показало життя, ця ідея виявилася хибною. Загальнолюдський інтелект разом з най¬сучаснішою технікою, незважаючи на всю могутність, нині не в змозі штучно керувати і підтримувати нормальне функціону¬вання тисяч екосистем біосфери, мільйони видів живих істот в якій протягом сотень тисячоліть еволюційно виробляли свої складні численні взаємозв'язки (через обмін речовин, енергії та інформації) для гармонійного співіснування. Доведено, що люди¬на ще не може створити екологічно чистих господарств, ідеальної глобальної соціосистеми з регульованою народжуваністю, еконо¬мічною й соціальною стабільністю. Сучасні технології стали по¬тужним інструментом, за допомогою якого людина споживає значно більше, ніж природа може продукувати, а також викидає в довкілля таку кількість відходів, яку природа не в змозі знешко¬дити.
Настав час керуватися в наших діях правилами іншого гума¬нізму - екологічного. Основна його ідея - людина є лише часткою природи й Космосу, з законами й силами яких вона повинна рахуватися. Не владарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не «царем природи», а її невіддільною часткою. У XXI ст. людина повинна вступити з новою філософією життя - екологічною, згідно з якою вона є часткою єдиної людської роди¬ни, планетарного братства з новою екологічною етикою, що ба¬зується на шануванні всіх живих істот Землі.
На думку сучасних екологів (зокрема, французького дослідни¬ка Л. Матьє), екологія з її широким діапазоном діяльності вже є не розділом біології, а новим етапом у розвитку всіх наук. Віднині прогресу в наукових дослідженнях можна досягти лише об'єдна¬ними зусиллями спеціалістів різних галузей знань.
Отже, нині екологічні дослідження, наука екологія набули виключно великого значення. Як відомо з історії, залежно від рівня розвитку суспільства, від його потреб і проблем з часом мали місце періодичні зміни наук-лідерів. Якщо в XVI - XVIII ст. лідером була механіка, у XIX - фізика, у XX - хімія та ядерна фізика, то на сучасному етапі лідером стала екологія, яка перетворилася з суто біологічної дисципліни на науку про стратегію й тактику виживання людства.
На порозі XXI ст. екологічна криза все більше нівечить приро¬ду нашої країни. Загинули сотні малих річок, деградують Чорне й Азовське моря, перетворюються на стічні брудні «відстійники» дніпровські та інші водосховища, ставки й озера. Задихаються від промислових і транспортних забруднень міста, знищуються остан¬ні ліси, забруднюються, виснажуються й деградують орні землі. Як дамоклів меч нависла над Україною (а може й над усім світом) Чорнобильська АЕС. Смертність населення України почала пере¬важати народжуваність, тобто під загрозою опинився генофонд нації.
Таке становище змусило уряд України в 1992 р. визнати всю територію держави зоною екологічного лиха.
З урахуванням глобальних і регіональних екологічних проб¬лем та сучасних підходів до їх вирішення, керуючись ідеями екологічної філософії та використовуючи багаторічний досвід викладання природоохоронних дисциплін, автори підготували цей підручник, мета якого - дати учням старших класів необхід¬ні знання з теоретичних і практичних питань сучасної екології. Хотілося б, щоб молоді люди, яким відкриває свої двері XXI ст., пам'ятали слова римського мислителя Л. Сенеки, сказані ще в І ст. н. е.: «Жити щасливо і жити в злагоді з природою - одне й те саме».
2. Еволюція відносин людини й природи