Державне управління у сфері економіки
Єдність прямих та непрямих економічних методів дозволяє спрямовувати економічні ресурси на розвиток перспективних галузей. Тому важливим у механізмі регулювання є не лише бюджетне фінансування, але й платежі до бюджету, що здійснюються суб'єктами через податки, пільги або санкції.
До позаекономічних методів належать такі, що не потребують прямих видатків державних коштів і не створюють додаткових матеріальних стимулів. Вони ґрунтуються на силі державної влади і містять заходи заборони, дозволу або примусу.
Ці методи передбачають створення правової бази, щодо регулювання взаємовідносин суб'єктів економічної діяльності. Будь-який суб'єкт зобов'язаний дотримуватися правил економічної поведінки, встановлених державою. Держава видає закони про захист прав власності, обмежує монополізм і деякі види економічної діяльності, припиняє недобросовісну конкуренцію тощо.
4. Організація управління окремими галузями економіки
4.1. Організація управління фінансами
Фінанси як об'єкт правового регулювання та державного управління є системою суспільних відносин щодо правового режиму функціонування грошових фондів, призначених для фінансового забезпечення завдань та функцій держави.
Фінансове забезпечення — це визначена законодавством сукупність заходів, спрямованих на створення фінансової бази для досягнення певних цілей. Фінанси завжди відігравали провідну роль в діяльності держави, бо це — сфера перехрестя політичних, економічних і соціальних інтересів, тому організація управління фінансами має забезпечити поєднання цих інтересів з метою стабільності і злагоди у суспільстві . Жодна гілка влади, жоден державний орган не мають реальної влади без відповідного фінансового забезпечення своєї діяльності. Для нормального функціонування суспільства, для реального забезпечення створення дійсно правової, соціальної, демократичної держави потрібно, щоб кожен державний орган, що наділений повноваженнями у сфері фінансів, був підконтрольним з боку інших гілок влади. Тільки так можна запобігти використанню державних коштів у приватних інтересах певних політичних сил.
Державні фінанси відіграють визначну роль у політичному житті країни, вони впливають на діяльність політичних інститутів, можуть впливати на політичну кон'юнктуру, сприяти певним політичним явищам.
Державне управління фінансами в Україні з переходом до ринкових відносин набуло нового змісту — від жорстких нормативних методів, притаманних командно-адміністративній системі, до застосування економічних важелів впливу шляхом здійснення фінансово-кредитної політики через систему уповноважених органів. Однак, це не означає, що держава відмовляється від владних методів впливу. Державне управління фінансами поєднує методи прямого оперативного владно-розпорядчого управління з використанням стимулюючого впливу через економічні регулятори.
Управління фінансами має на меті забезпечити оптимальний режим функціонування фінансових ресурсів держави із урахуванням таких характерних для права елементів, як законність прийнятих рішень, розмежування компетенції між органами влади, додержання правових норм кожним учасником правових відносин, що необхідно для побудови правової держави .
В управлінні фінансами беруть участь в межах своїх повноважень такі центральні органи виконавчої влади, як Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів, Національний банк України та ін.
Законодавство України не відносить Президента України до жодної з гілок державної влади. У науковій літературі з цього приводу різні точки зору, враховуючи його статус як глави держави, визначений Конституцією України. Враховуючи його конституційні повноваження у сфері управління фінансами, вважаємо за необхідне розглянути їх у цьому розділі. Президент України реалізує свої конституційні повноваження з вирішення питань управління фінансами при підписанні та офіційному оприлюдненні законів, прийнятих Верховною Радою, виданні указів та розпоряджень в межах своїх повноважень.
Як глава держави, Президент України є гарантом забезпечення конституційних прав і свобод громадян, гарантом законності у різних сферах суспільних відносин, у тому числі і у сфері фінансів.Для реалізації повноважень із забезпечення контролю за використанням державних коштів згідно з Указом від 20 липня 1995 року при Президентові створено Національний аудиторський комітет України.