Концепції державного регулювання економіки

В умовах сучасної ринкової економіки, яка характеризу¬ється наявністю великої кількості не тільки малих і середніх підприємств, але й монополізованих комплексів, ринкове саморегулювання доповнюється і формується в механізм ці¬леспрямованого макроекономічного регулювання.

При цьому зусилля держави концентруються на недопу¬щенні монополізму, контролі за реалізацією антимонополь¬ного законодавства, стимулюванні передових технологій.

В сучасний період держава виконує багаточисленні функ¬ції за контролем економічної діяльності: видає закони, спря¬мовані проти фальсифікації продуктів, здійснює митний ко¬нтроль, регулює діяльність комунального і залізничного транспорту, контролює виконання законів про працю і соціа¬льне забезпечення, встановлення мінімуму і максимуму цін, громадські роботи, національну оборону, національне і місцеве оподаткування, реалізацію постанов про мінімум заро¬бітної плати, регулює зональні ціни.

В практиці державного регулювання економіки США широко використовується система державних замовлень. Фактично через систему державних замовлень тут створено такі галузі, як атомна, аерокосмічна промисловість, електро¬технічна та інші. Дві третіх державних замовлень розмі¬щується у виробництві засобів зв'язку, телемунікацій', елек¬троніки, енергетики тощо. Основним інструментом державно-монополістичного господарювання та регулювання замов¬лень державою є федеральна контрактна система. Через цю систему урядові органи щорічно роблять різним секторам економіки 20 млн. замовлень.

У регулюванні ринку США важливу роль відіграє кредитно-грошове регулювання. Цю функцію виконує центральний банк США (ФРС), який підпорядкований і підзвітний кон¬гресу США, здійснює певну грошово-кредитну політику, здійснює контроль за грошовою масою і кредитом в еконо¬міці. Основними методами регулювання ринку банком є ре¬гулювання розмірами банківських резервів і маніпулювання обліковими ставками. Центральний банк е емісійним цент¬ром США і виконує функцію управління державним боргом.

Важливе місце в регулюванні ринку США відводиться фіскальній політиці. Суть її полягає у встановленні держав¬ного оподаткування і державних витрат з таким розрахун¬ком, щоб вони допомагали гасити коливання економічного циклу, сприяли, високому рівню зайнятості, обмежували ін¬фляцію або пом'якшували дефляцію (застій).

Чільне місце в системі регулювання економіки США зай¬має регулювання платіжного балансу і сфери валютних від¬носин. Якщо виникає дефіцит платіжного балансу, то це вик¬ликає валютну нестійкість. В таких випадках стимулювання економічного зростання традиційними засобами кредитно-грошової і фіскальної політики неефективне. Тому держава різними методами регулює зовнішню торгівлю. Одним із методів такого регулювання є, наприклад, заміна податку на прибуток корпорацій, які здійснюють експортні операції, податком на добавлену вартість, тобто заміну прямого по¬датку непрямим. Як метод, що стимулює розширення товар¬ного .експорту, застосовується надання кредитів іноземним державам. З метою регулювання експорту та імпорту капіта¬лу використовується метод зміни ставки банківського процен¬ту. Його підвищення стимулює введення короткострокових спе.кулятивних ставок капіталів, і, навпаки, зниження обліко¬вої ставки викликає відплив цього виду капіталу за кордон. В сфері зовнішньо-економічних відносин держава регулює валютні курси.

Таким чином, пряме і непряме (опосередковане) втручан¬ня держави в економічне життя США грунтується на систе¬мі теоретично обгрунтованих і перевірених господарською практикою методів і важелів, які є універсальними.

Японська модель

Японія належить до країн, у яких оптимально поєднують¬ся регулююча і спрямовуюча роль держави з функціонуван¬ням механізмів ринку..

Особливістю економіки Японії є те, що основою її ринко¬вого господарства є державно-корпоративні структури. В зв'язку з цим, незважаючи на порівняно невелику питому вагу державної власності (а в останні роки навіть проведе¬на денаціоналізація електроенергетики і залізничного транс¬порту, системи телефонного і телеграфного зв'язку), сучас¬на японська економіка відрізняється від західно-європейсь¬кої і економіки США значно вагомішою роллю державної участі.В Японії склалась розвинута система державного про¬грамування. Для виконання функції регулювання розроб¬кою і реалізацією макроекономічних проектів тут створена система органів програмування і регулювання, підпорядкова¬них Економічній Консультативній Раді.