Концепції державного регулювання економіки
Для регулювання фонду споживання і фонду оплати праці визна¬чається показник середньої заробітної плати. Середня заробітна плата — це розмір заробітної плати працівника, визначений за певний період часу. Держава забезпечує щоквартальну підготовку і публікацію стати¬стичних даних про середню оплату по галузях, групах професій і посад, а також щорічну публікацію даних про вартість робочої сили відповідно до Типової Міжнародної класифікації витрат на робочу силу.До сфери державного регулювання оплати праці входять встанов¬лення максимальних розмірів посадових окладів керівників державних підприємств і оплата праці за сумісництвом.
Реалізацію державної політики щодо оплати праці забезпечує Міністерство праці України, управління (відділи) праці та соціальних питань виконкомів місцевих Рад народних депутатів.
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Структура і функції зовнішньоекономічного комплексу в реалізації економічної політики України
Зовнішньоекономічні відносини України із зарубіжними держава¬ми здійснюються на основі взаємної вигоди, еквівалентного обміну і дотримання принципів міжнародного права.
У зовнішньоекономічній діяльності можна виділити такі основні напрями: зовнішня торгівля, фінансово-кредитні відносини, техніко-еко¬номічні зв'язки, транспортні і науково-технічні. Перелічені напрями діяльності здійснює ряд організаційних структур управління, які об'єдналися у зовнішньоекономічний комплекс.
Організаційна структура зовнішньоекономічного комплексу Ук¬раїни включає чотири рівні: 1 — вищі органи управління; II — галузеві і міжгалузеві міністерства і відомства; III — зовнішньоторговельні гос¬прозрахункові організації; IV — підприємства і установи різних (Ьоом власності.
Функції вищих органів управління зосереджені у Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків України, Державному митному комітеті і Державному експертно-імпортному банку України. Разом з Міністерством економіки України, Національним банком вони здійснюють функції державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на макрорівні. Вирішення галузевих і міжгалузевих питань здійснює група міністерств і державних комітетів України, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності. Вони розробляють програми і плани зовнішньоекономічних зв'язків, міждержавних угод торгово-еко¬номічного, науково-технічного і техніко-економічного співробітництва іа спільного будівництва об'єктів.
Безпосередньо комерційно-господарську діяльність за закріпленою номенклатурою товарів здійснюють зовнішньоторгові госпрозрахункові організації Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України, Ук¬раїнське госпрозрахункове зовнішньоторговельне об'єднання "Укрімпекс", Акціонерна компанія іноземного туризму. Найбільш пред¬ставницьким є четвертий рівень організаційних структур, який пред¬ставлений сукупністю підприємств різних форм власності, в тому числі спільних. Підприємства і організації як суб'єкти зовнішньоекономічної. діяльності здійснюють розвиток прямих зв'язків з підприємствами і організаціями інших країн, укладення господарських договорів і контр¬актів з розвитку виробничої і науково-технічної кооперації та інші форми зв'язків з партнерами зарубіжних країн.
Переведення зовнішніх економічних відносин, в тому числі відносин з суверенними державами СНД, на економічну основу пов'яза¬не із створенням внутрішнього ринку і підтримкою конвертованості грошової одиниці. Політика держави у сфері зовнішньоекономічних відносин характеризуватиметься такими особливостями:
на розвиток зовнішньоекономічних зв'язків буде орієнтована структура економіки України. Вона базуватиметься на існуючому еко¬номічному потенціалі, а пріоритетний розвиток отримуватимуть вироб¬ництва, які забезпечуватимуть науковий і технологічний прорив на зовнішній ринок;
зовнішньоекономіна діяльність України орієнтуватиметься на за¬лучення іноземного капіталу і одержання іноземних кредитів, створення спільних підприємстб та вільних економічних зон;