Концепції державного регулювання економіки

передбачається розвиток туризму, відпочинку та інших видів по¬слуг, залучення іноземних фахівців, розширення навчання та стажу¬вання за кордоном поряд з розвитком товарообміну як найбільш розвинутого напряму зовнішньоекономічної діяльності;

Україна сприятиме проведенню пайового будівництва нових підприємств та реконструкції діючих з наступним розподілом продукції, що виробляється на їх потужностях за умовами, визначеними окремими договорами;

надаватиметься підтримка господарських суб'єктів у збереженні взаємних поставок продукції і товарів, що входили до складу колиш¬нього СРСР, вживаються заходи щодо запобігання реекспорту продукції, що поставляєтья;

Україна сприятиме виконанню підприємствами і організаціями централізовано регульованих міждержавних поставок продукції і то¬варів, організації розрахунку і взаємного обміну інформацією про хід взаємних поставок; встановлюватиметься взаємовигідний порядок проїзду транспорту, що належить юридичним і фізичним особам іноземних держав, на своїй території.

Висновки.

Розглянуті в монографії питання, безумовно, не вичерпу¬ють всіх сторін державного регулювання економіки перехід¬ного періоду. Некласичність кризи економіки в Україні вик¬ликана деякими особливостями у виникненні, які і визначи¬ли її суть. До числа цих причин слід.віднести:- неефективність суб'єктивістської системи господарювання, яка відкидала закони ринкової економіки і грунтувалась на волюнтаристичних рішеннях в користь політичних цілей і амбіцій, і яка протягом багатьох років переважала в системі управління в колишньому СРСР: .

- домінування адміністрування в системі діяльності органів виконавчої влади, яке не може забезпечити достатньої дії на суб'єктів виробничих відносин в умовах розвитку недер¬жавних форм власності:

розпад державної системи планування, розподілу ство¬реного продукту, абсолютного контролю за цінами при від¬сутності інституціонального і громадського регулювання і умов для цивілізованих ринкових відносин;

- абсолютний монополізм, який панував в економіці адмі¬ністративно-командного типу, і який дістався Україні у спа¬док, і при відпуску контролю за цінами, нерозвинутості кон¬куренції, антиілонопольного регулюваня викликав гіперінф¬ляцію;

- глибока структурна деформація економіки, яка характе¬ризується домінуванням виробництва продукції важкої про¬мисловості і підприємств ВПК, орієнтацією виробництв на виробничий цикл в рамках єдиного народногосподарського комплексу колишнього СРСР, перманентною перенапруженіс-тю відтворюючої структури, деформацією в рівнях економіч¬ного розвитку регіонів, внутрігалузевими диспропорціями;

- невизначеність в розподілі економічних функцій між за¬конодавчою та виконавчою владою, між центром та регіо¬нами, переважання мікроекономічного мислення у значної частини працівників державних органів управління, часта зміна урядових структур, нестабільність законодавства.

Таким чином, поряд з чисто класичними причинами кри¬зи в Україні діють причини, які обумовлені хаосом в системі управління і виробництва. Сказане виводить значно ширший спектр проблем державного регулювання економіки пере¬хідного періоду, ніж підняті в даній монографії.

Заслуговують уваги і детального дослідження особливос¬ті державного регулювання науково-технічної та інвестицій¬ної діяльності, промислова політика і державне регулюван¬ня промислового виробництва, особливості державного регу¬лювання відносин в АПК. Очевидно, що ретельного дослід¬ження вимагають проблема регулювання ринку праці в Ук¬раїні, питання соціального захисту населення і регулюван¬ня рівня життя населення в період формування ринкових від¬носин. Важливо дослідити особливості формування і регу¬лювання ринку послуг, проблеми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, суть і механізм реалізації регіональної політики України.