Концепції державного регулювання економіки

Верховній Раді України безпосередньо підпорядковуються Націо¬нальний банк України, Міністерство статистики. Головне архівне уп¬равління національної безпеки. Фонд деожавного майна. До органів, які підпорядковуються Кабінету Міністрів, належать міністерства і державні комітети (див. рис.4). Вони виконують функції щодо захисту держави та особи і державного регулювання економіки, в тому числі економічного регулювання, управління державно-моно¬полістичним комплексом товарів і послуг, розвитку соціальної інфраструктури, сприяння розвитку ринкових відносин.

Макроекономічне регулювання в Україні переважно здійснюють Міністерство економіки , Міністерство фінансів, Міністерство праці.

Управлінням розвитку соціальної інфраструктури займаються міністерства: охорони здоров'я, соціального захисту населення, освіти, культури.Державно-монополістичну організацію виробництва продукції та послуг, а також сприяння розвиткові ринкових відносин забезпечують Міністерство енергетики і електрифікації, Міністерство зв'язку, Міністерство транспорту. Міністерство машинобудування, воєнно-про¬мислового комплексу та конверсії, Міністерство сільського господарства та продовольства, Міністерство у справах будівництва та архітектури, Міністерство охорони навколишнього середовища, Міністерство промис¬ловості, Державне управління митного контролю.

Органи державного управління, які безпосередньо підпорядковані Верховній Раді, здійснюють державне регулювання переважно із застосування грошово-кредитної політики і правових важелів, а органи підпорядковані Кабінету Міністрів — через державне підприємництво й індикативне планування.

У процесі розвитку ринкових відносин структура суб'єктів держав¬ного регулювання та їх функції можуть зазнати певних змін, але суть їх діяльності лишається сталою і полягає у впливі на об'єкти державного регулювання з метою ефективної реалізації економічної політики дер¬жави.

Об'єктами державного регулювання, ринку є сфера під¬приємництва, інфраструктура ринку, некомерційна сфера діяльності. Взаємодія суб'єкту та об'єкта в процесі державного регулювання залежить від прийнятої в державі міри втручання її в економіку, але будь-якому випадку має грунтуватися на вимогах об'єктивних еко¬номічних законів, стимулювати (а не стримувати) розвиток під¬приємництва.

Межі державного регулювання

Параметри регулювання ринку мають певні межі, визначені са¬мою його природою. Ринок не є пасивним середовищем, яке автоматично змінюється під тиском зовні. Як спільність суб'єктів господарювання, які, крім спільних, мають свої власні інтереси та мотиви поведінки, він сприймає державні заходи лише там і тоді, коли вони коригують (а не ігнорують) мотиви ринкових агентів. Світова практика проілюструвала певні недоліки надмірного втручання держави в економіку. Посилення державного втручання в економіку пригнічує ініціативу ринку, покла-даючи на нього додаткові витрати (витрати на дотримання державних вимог і стандартів, утримання бюрократичного апарату тощо). Держава, як і інші господарські агенти, не застрахована від помилок й прора-хунків.

У цьому зв'язку основними принципами створення системи дер¬жавного регулювання економіки в Україні є такі:

розумної достатності — державі перепідпорядковуються тільки ті економічні функції, які ні за яких умов не можуть виконувати нижче-стоящі ланки господарської системи (виробники та інші суб'єкти рин¬кових відносин) внаслідок обмеженої компетгентносгі;

адекватності — система державних регуляторів економіки та си¬стеми їх застосування мають відбивати реально існуючий стан соціально-економічного розвитку;

поступовості — командно-адміністративні регулятори заміню¬ються економічними у міру того, як для цього створюються об'єктивні умови у вигляді процесів роздержавлення, демонополізації, привати¬зації, стабілізації економіки, створення ринкової інфраструктури.

МЕТОДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Сутність і класифікація методів державного регулювання