Галузева структура економіки України на початку ХХІ століття
Отже, головна проблема будівельної галузі України є формування позабюджетних інвестицій.
На сьогоднішній день існує кілька можливих способів залучення ресурсів для кредитування бу¬дівництва і придбання житла. Джерелами цих ре¬сурсів зокрема можуть виступати:
• населення, яке потребує поліпшення житлових умов;
• підприємства, що бажають вирішити житлові проб¬леми своїх співробітників;
• державні органи керування і місцеві адміністрації;
• фінансові інвестори.
Одним із видів фінансового забезпечення жит¬лового будівництва може стати довгострокове кредитування, або іпотека. Іпотека – це застава землі та нерухомого майна для отримання в банку дов¬гострокового кредиту. Сьогодні іпотека є найпоширенішим видом фінансових операцій у розвинутих країнах. Вкладання коштів в іпотечне кредитування будівництва житла можна віднести до найліквідніших банківських активів.
У сфері послуг найбільш перспективними є телекомунікаційна та транспортні галузі.
Щоб галузь телекомунікацій України дійсно вийшла на належний рівень конкурентоспроможності, необхідно вирішити наступні завдання:
1.Підвищити технологічний рівень галузі.
2.Усунути монополію на ринку.
3.Створити належне законодавче підгрунтя функціонування галузі.
4.Підвищити рівень телефонізації по всій території країни.
5.Створити сприятливий інвестиційний клімат для залучення іноземних інвестицій у галузь.
6.Виділяти належні кошти на наукові дослідження всередині галузі.
Найбільш розвинений на сьогоднішній день є залізничний вид транспорту. Фактично зараз відбувається покращення стану залізничного транспорту, оновлення основних засобів, а саме ремонт колій, вокзалів, закупівля нових локомотивів. Але поки що все це йде в досить обмежених масштабах та торкається лише ключових напрямків. Для більш широкого оновлення потрібно знайти вільні кошти. Це можуть бути іноземні або вітчизняні інвестиції або кошти вивільнені з структури самої залізниці. [5, c. 42]
Висновки
Проаналізувавши наявний стан галузевої структури України ми можемо зробити наступні висновки:1.Галузева структура економіки України є застаріла, неефективна, не відповідає сучасним ринковим стандартам. Така структура нездатна забезпечити економічну стабільність в державі, нездатна створити умови для подальшого розвитку економіки та економічного зростання.
2.Зростання питомої ваги енерго- та матеріаломістких, а також екологічно небезпечних виробництв призводить до забруднення навколишнього середовища.
3.Втручання держави в процеси структурної перебудови не приносять бажаних результатів, немає чіткої структурної політики уряду.