Галузева структура економіки України на початку ХХІ століття

Національна економіка будь-якої країни є продуктом тривалого історичного розвитку. Вона форму¬ється століттями в результаті поглиблення суспільного поділу та коопе¬рації праці, грунтується на використанні наявних національних ресурсів і забезпечує реалізацію національних економічних інтересів цієї країни.

Національна економіка або господарство країни – це економічно й організаційно єдина система взаємопов’язаних галузей і сфер діяльності людей, яким властива відповідна пропорційність, взаємообумовлене розміщення на території, обмеженій державними кордонами. [6, c. 60]

Національна економіка характеризується певним рівнем розвитку про-дуктивних сил, типом економічної системи, характером суспільного від-творення, специфічним господарським механізмом, рівнем життя населен¬ня, зовнішньоекономічними зв'язками.

Національну економіку вирізняють серед інших економік такі ознаки:

•зв'язки між господарюючими суб'єктами, обумовлені суспільним поділом праці;

•господарська цілісність;

•спільне економічне середо¬вище, в якому діють суб'єкти господарювання;

•спільна система економіч¬ного захисту тощо. [3, c. 53]

Суб'єктами національної економіки є домашні господарства, підприємства і держава. Вони вступають між собою в економічні відносини, що можуть набувати форми вертикальних і горизонтальних зв'язків. Будь-який економічний суб'єкт — домогосподарство, підприємство чи держава — є економічно відокремленим, а отже, має певний економічний інтерес. Діяльність кожного економічного суб'єкта підпорядкована реа¬лізації цього інтересу. Економічні інтереси суб'єктів різні й навіть супереч¬ливі, тому досягти єдності економічних інтересів усіх суб’єктів дуже складно.Для вивчення національної економіки і вибору механізмів її регулювання національну економіку треба певним чином структурувати, тобто виділити її окремі підсистеми та елементи.

Залежно від напряму аналізу економічних явищ найпоширенішими типами структурування економіки є структура факторів відтворення, галузева структура, структура економіки в розрізі її великих секторів, структура внутрішніх і зовнішніх зв'язків, регіональна структура, структура виробництва й споживання тощо.

Визначальна роль у структурній характеристиці економіки належить її галузевій структурі, пов'язаній зі станом суспільного поділу праці. Суспільний поділ праці означає спеціалізацію людей на виготовленні певних видів продукції або виконанні окремих операцій. Він дає змогу ефективніше використовувати вміння людей і виробничі ресурси. Розрізняють поділ праці двох видів — усередині суспільства й усе¬редині підприємства. Поділ праці всередині суспільства виявляється в існуванні різних галузей і виробництв, а також територіального поділу, тобто спеціалізації регіонів країни, окремих країн тощо. Всередині підприємства поділ праці відбувається між цехами, майс¬тернями тощо. Поділ праці на підприємстві дає змогу розчленувати виробничий процес на багато дрібних спеціалізованих операцій чи завдань.

Важливими факторами суспільного поділу праці на нинішньому етапі розвитку України є багатоукладність і переважно ринковий ха¬рактер її економіки. Тому традиційний підхід до аналізу галузевих пропорцій, відповідно до якого досліджується динаміка співвідношення між промис-ловістю та сільським господарством, між важкою та легкою промисловістю тощо, не є ефективним, оскільки не відображає функціональних зв'язків між підсистемами та елементами національного ринку. Теоретичною основою такого підходу, який застосовувався в умовах планової економіки, був пріоритет виробниц¬тва над споживанням. А в умовах ринкового трансформування структура виробництва визначається структурою платоспроможного по¬питу. Тільки в умовах певної пропорційності між попитом і пропозицією, а також при достатньому рівні розвитку ринкової інфраструктури стає можли¬вим ефективне функціонування механізму, який зводить разом продавців і покупців.

Національний ринок країни – це складна система взаємодії окремих ринків як у продуктовому, так і в географічному розрізах. [6, c. 60]