Структура, функції і роль Парламенту Великобританії на сучасному етапі. Реформа 1949 року
Згідно з Актом про парламент 1911р.
1.Фінансовий законопроект, схвалений Палатою Громад і переданий на розгляд до Палати Лордів через місяць передається на підпис корони без згоди Палати Лордів.
2.Якщо публічний законопроект, прийнятий Палатою Громад на 3-х чергових сесіях, при чому між другим читанням в першій сесії і третім читанням третьої сесії пройде не менше двох років, то законопроект передається на підпис корони без згоди Палати Лордів.
В порядку, передбаченим даною процедурою було проведено і наступний етап реформи, розгляд якого розпочався в 1947р (Після чергового приходу до влади лейбористів). Даний законопроект приймався “в відповідності до Акту 1919”
Акт 1949 року обмежив відкладальне вето Палати Лордів одним роком. Відповідно публічний законопроект, прийнятий Палатою Громад на 2-х чергових сесіях, при чому між другим читанням в першій сесії і третім читанням другої сесії пройде не менше одного року, то законопроект передається на підпис корони без згоди Палати Лордів.
Даний акт також скоротив максимальний термін повноважень Палати громад з 7-и до 5-и років.
Про значення реформи 1949 року можна багато сперечатись. Вчені вважають, що її наслідком стала якщо не повна втрата законодавчих повноважень Палатою Лордів, то їх зведення до певної форми контролю.
Потрібно зазначити, що з 1949 лише Акт Про військові злочини (The War Crimes Act 1991); Акт Про вибори до Європейського парламенту (The European Parliamentary Elections Act 1999); Акт про сексуальні домагання(The Sexual Offences (Amendment) Act 2000); та Акт про полювання (The Hunting Act 2004) були прийняті з подоланням вето за згаданою процедурою.
Законодавча діяльність.Законодавчу функцію виконує парламент в його найширшому значенні. Юридично, монарх, Палата Лордів і Палата Громад беруть участь в створенні актів парламенту. На сучасному етапі домінуюче становище в цьому процесі належить Палаті Громад (Слід також брати до уваги значний вплив уряду, про що йшлося вище). Політичне значення багатоступеневості законодавчого органу, пояснюється і фактичною відсутністю обмежень його повноважень. Акти не розрізняються за юридичною силою, і тому прийняті за звичайною процедурою можуть внести будь які зміни в право. Самі британці кажуть, що його законодавча компетенція „обмежена лише прерогативами Творця”. Противники скасування так званих середньовічних інститутів управління (таких як монарх чи Палата Лордів) наголошують на тому, що вони забезпечують стабільність в державі через вплив на діяльність нижньої палати. Очевидно що таке скасування потягнуло б за собою докорінну реформу центральних органів влади.
Входження монарха до Парламенту пов’язане з законотворчим процесом, який передбачає, що проект стає законом тільки після того як він був прийнятий і промульгований монархом.
Голосування проходить в трьох читаннях. При розгляді в першому читанні клерк оголошує назву білля після чого Палата вирішує питання про прийняття його до розгляду.
В другому читанні обговорюється основний зміст статей законопроекту. Існують певні правила проведення цих дебатів. Зазвичай спочатку висловлюється представник групи, що внесла даний законопроект, пізніше обговорюються в формі дебатів почергово всі пункти законопроекту. На цій жиш стадії вноситься поправки. Для обмеження тривалості дебатів в арсеналі спікера є певні стандартні форми такі як “кенгуру” (спікер обирає які питання будуть розглядатись), “гільйотина” (обмеження часу на обговорення питання) та інші.
Спікер вносить законопроект в один з постійних комітетів чи в один з комітетів всієї Палати для подальшого розгляду. Після процедури обговорення, представник комітету виступає з доповіддю в якій висвітлює думку комітету. Депутати можуть додавати поправки та доповнення.
Третє читання передбачає внесення лише редакційних поправок.