Структура, функції і роль Парламенту Великобританії на сучасному етапі. Реформа 1949 року
Перший складається з депутатів обраних в Шотландії і вивчає законопроекти, котрі стосуються цього регіону. За аналогією діють Ірландський і Уельський комітети. Слід відмітити що це досить вдала форма гарантії прав національних меншин.
До відання другого відносять розгляд так званих приватних законопроектів про особливості яких йтиметься пізніше.
На період сесій часто створюють комітети з так би мовити першочергових, актуальних питань. Наприклад Європейської інтеграції чи паливних ресурсів.
Спільні комітети утворюються з членів обох палат для досягнення компромісів. Їх метою є винесення на голосування актів, котрі б задовольняли обидві палати і відповідно приймалися б без затримок.
В Палаті Лордів діє та ж система організації лише з невеликими винятками. Зокрема за партійною приналежністю виділяють так званих “кросбенчерів”(Crossbenchers- названі через перпендикулярно розташовані лавки) котрі не належать до жодної партії. Також, вважається, що в Палаті панує дисципліна і порядок тому в функції Лорда Канцлера не входить наглядати за порядком.
Щодо процедурних правил діяльності парламенту, то їх метою є забезпечення довгострокової рівноваги між різноманітними інтересами. У Великобританії немає кодифікованого набору процедурних правил, що охоплюють усі можливі випадки, процедурні принципи виводяться з різних джерел: регламенту, резолюції Палати, розпорядження спікера, законодавства (акти Парламенту), різноманітних адміністративних процедур.По-перше, існують звичаї і практика, котрі створювалися століттями і не були написані. По-друге, існують постійні регламентні положення, що приймалися Палатою час від часу з метою внесення абсолютно нових процедурних правил. Парламентарі Великобританії намагаються уникнути регламентації, що виходить з букви закону, оскільки ця процедура зменшує гнучкість процедури – зміна закону набагато складніша, ніж постійного положення регламенту.
В зв’язку з великою кількістю нормативів процедурного характеру у постійних представників Палати виникає потреба в узагальненому документі, який би давав відповіді на більшість питань, що виникають у процесі діяльності вищого законодавчого органу. Настільною книгою з цих питань є “Трактат про право, привілеї, процедури і правила Парламенту”. Ще ця книга відома під назвою, що витікає з імені її автора – Ерскіна Майа.
Думки науковців (та самих же депутатів Великобританії) щодо необхідності наявності акта, який би містив усі без винятку правила та процедури здійснення парламентом своєї роботи, дуже різняться. Одні сходяться до того, що регламент є репресивним засобом, який стримує у визначених межах роботу палат, інші стверджують, що його наявність покликана забезпечувати рівність та розподіл обов’язків між представниками законодавчої влади, а також у їх взаємовідносинах з іншими гілками влади.
Отже, є декілька джерел правил Палати: традиційна практика, постійні положення і резолюції Палати, рішення спікера чи його заступників, що оголошуються в ході засідань, а також норми, встановлені законом. Найбільш авторитетним серед усіх парламентських регуляторів є рішення спікера. Спікер виносить остаточний вердикт щодо відповідності чи невідповідності поправок правилам Палати, з чого випливає доцільність подальших дебатів.
Палата Громад працює сесійно. Сесії скликаються восени (в кінці жовтня – на початку листопада) і тривають майже цілий рік до серпня. Обидві палати зазвичай не засідають на вихідних, Різдво, Паску, та інші великі свята. Кількість робочих днів протягом сесії не завжди однакова. Вона коливається від 160 до 190.
Про діяльність парламенту можна дізнатись з стенографічного звіту, що публікується в збірниках “Парламентські дебати. Офіційний звіт” (або Ханзард за іменем першовидавця); прямих радіотрансляцій компанії ВВС (Палати Лордів з 1968 і Палати Громад 1989); офіційного сайту парламенту.
Зменшення ролі Палати Лордів.
Еволюція Британського парламентаризму в XX ст. особливо прослідковується на розвитку взаємин між палатами парламенту. До 1911р.Палата Лордів могла скасовувати будь-який акт, прийнятий Нижньою Палатою. Так в 1908 році був скасований так званий „народний бюджет” Лой-Джорджа. У відповідь лейбориська більшість “через необхідність врегулювання відносин між палатами ” провела реформу. По суті, цей акт закріпив основу поступового переходу до домінування Нижньої палати на Верхньою.