Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування

Попередні проекти бюджетів сіл та селищ для подання у вищі органи не складають, а загальні суми доходів та видатків щодо кожного з них вносять до проектів вищих бюджетів, а їхні розміри визначають у пропорціях щодо відрахувань від загальнодержавних податків та лімітованих видатків.58

Слід зауважити, що фінансування бюджетних установ, що перебувають на сільському, селищному бюджеті здійснюється за рахунок коштів цих бюджетів і проводиться відповідно до затверджених для них загальних кошторисів видатків. Кошториси видатків складаються цими установами, а потім розглядаються та затверджуються головами виконкомів сільських та селищних рад. Кошториси видатків за необхідності можуть розглядатись у присутності керівників відповідних установ.

Проекти місцевих бюджетів попередньо розглядають постійні комісії місцевих органів самоврядування.Районні та обласні ради відповідно до ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів, та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.

Сільські та селищні ради затверджують свої бюджети у загальній сумі доходів, з виділенням усіх доходних джерел, та в загальній сумі видатків, з виокремленням асигнувань на фінансування підвідомчого господарства, благоустрою території, освітньо-оздоровчих заходів, соціального захисту, на утримання відповідних органів місцевого самоврядування та іх виконавчих органів, а також розмірів оборотної касової готівки. Органи місцевого самоврядування під час затвердження бюджетів можуть збільшувати загальні суми доходів та видатків без зміни розмірів відрахувань від загальнодержавних податків та зборів. Ці збільшення можна реалізувати лише за рахунок доходів, додатково виявлених під час складання та затвердження бюджету, а також за рахунок перевищення доходів над видатками, що утворились у результаті виконання бюджету за попередній рік.

Кошти обласного бюджету, передані державою у вигляді дотацій, субвенцій, зараховуються до реальних бюджетів і розподіляються районними радами між місцевими бюджетами у розмірах, необхідних для формування доходних частин не нижче мінімальних розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а також використовуються для фінансування з районного бюджету спільних проектів територіальних громад.

У тому разі, якщо в ході виконання бюджету села, селища орган місцевого самоврядування вищого рівня або ж його виконавчий комітет прийняли рішення, що спричиняє зменшення доходів або збільшення видатків їхнього бюджету, збалансованість бюджету відповідно до цих внесених змін повинна забезпечуватись тим органом, який прийняв це рішення. Органи місцевого самоврядування нижчого рівня (та їх виконавчі комітети) мають право не приймати до виконання подібні рішення органів місцевого самоврядування вищого рівня, якщо ці рішення фінансово не забезпечені.

На жаль, мусимо констатувати, що на сьогодні в бюджетній системі України існує пострадянська вертикаль, тобто фактично «бюджет спускають з гори». На рис. 3.1 зображено спрощену схему переміщень бюджетних ресурсів в Україні. У ст. 4 (ч. VIII) Закону України «Про бюджетну систему України» встановлено, що «при складанні і виконанні своїх бюджетів відповідні органи враховують загальнодержавні інтереси». У зв'язку з цим виникають проблеми і протиріччя щодо надходження до бюджету місцевої ради, наприклад, оплати за землю. Вищезгаданий закон та Закон України «Про плату за землю» (ст. 20) передбачають, що платежі за землю зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки бюджетів сільської, селищної рад, на території яких розміщені земельні ділянки, але не вказують, повністю чи частково. Ч. II ст. 21 Закону України «Про плату за землю» встановлює, що обласні ради в межах зазначених відрахувань можуть встановлювати нормативи централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів і міст (зауважте, не згадуються селища і села), у підпорядкуванні яких перебуває район. Крім цього, у Законах України про Державний бюджет, які приймаються на кожен фінансово-господарський рік, встановлюються неоднакові умови надходжень і використання оплати на землю, що відповідно відображається в обласному, районному, міському, селищному та сільських бюджетах. З цієї причини покажемо, як це питання вирішено в Законі України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» та в рішенні Львівської обласної ради «Про обласний бюджет Львівської області на 1999 рік». Зокрема, ст. 5 Закону України «Про Державний бюджет України на 1999 рік» передбачає, що до бюджетів областей разом з частиною встановлених по областях відрахувань від загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) також зараховуються місцеві податки і збори, оплата за землю, податок з власників транспортних засобів та інших машин і механізмів, податок на промисел тощо. Далі, ст. 13 цього Закону встановлено, «що надходження