Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування

принцип самостійності забезпечується наявністю власних доходних джерел поновлення бюджетів з одночасним правом визначення напрямів їх використання відповідно до існуючих потреб у межах чинного законодавства за обов'язкового врахування загальнодержавних інтересів.

3.1.2. Міжбюджетні відносини

Під час визначення порядку розподілу доходів та видатків між окремими ланками бюджетної системи обов'язково слід врахувати два основні принципи:

збалансованість кожного бюджету, незалежно від обсягу закріплених за ним джерел доходів і забезпеченість фінансування заходів соціально-економічного розвитку всіх без винятку адміністративно-територіальних одиниць, чи їх складників;

створення умов для ініціювання зацікавленості місцевих органів самоврядування у збільшенні бюджетних ресурсів та виконання встановлених планом надходжень як місцевих так і загальнодержавних платежів на своїй території, а також для запобігання можливості виникнення касових розривів. Модель міжбюджетних взаємовідносин у будь-якій державі базується на існуючому державному та територіальному устроєві. Міжбюджетні взаємовідносини є інструментом розподілу компетенції між «центром» та територіями. В Україні до них належать такі основні елементи, як закріплені та регульовані доходи, субвенції, субсидії, бюджетні позички, міжбюджетні взаєморозрахунки.

3.2. Фінанси органів місцевого самоврядуванняГоловною ланкою фінансів органів місцевого самоврядування є їх бюджет (з англійської budget, що значить торба, гаманець), тобто затверджений на певний період часу розпис доходів та витрат самоврядної територіальної громади у грошовому вираженні.

Місцевий бюджет забезпечує фінансування заходів соціально-економічного розвитку відповідної території або окремого населеного пункту (села, селища), що здійснюється органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідного рівня.

Функціонування фінансово-бюджетної системи місцевого самоврядування регламентується Конституцією України, законодавством України, зокрема Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про бюджетну систему України», «Про Державний бюджет України на наступний (поточний) рік».

Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування конкретизується розділом III Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де в ст. 61 цього Закону сказано, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети.

Доходи місцевих бюджетів відповідно до ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» формуються за рахунок власних джерел, визначених чинним законодавством на основі закріплених ним загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів (дивись рис. 3.2 Додатку).

Видатки бюджетів сільської, селищної ради визначаються прийнятими рішеннями і ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вона, зокрема, передбачає, що сільські, селищні ради та їх виконавчі комітети самостійно розпоряджаються коштами, визначають напрями їх використання, забезпечуючи їх цільове спрямування. У видатковій частині бюджетів сільських і селищних рад окремо визначаються видатки поточного бюджету та бюджету розвитку. Кошти поточного бюджету спрямовуються на поточне фінансування установ і закладів сільської, селищної ради і не належать до бюджету розвитку. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку території села, селища, а також фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з розширеним відтворенням (дивись рис. 3.3 Додатку).

3.2.1. Участь держави та рад вищого адміністративного рівня у формуванні місцевих бюджетів

Конституція України (ст. 142), Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 62) передбачають, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. З цією метою держава встановлює об'єкти оподаткування, ставки податків та інших обов'язкових платежів, види податків, зборів, їх поділ на загальнодержавні та місцеві.