Інвестиційна діяльність в Івано-Франківській області та оцінка її результатів

-прямі інвестиції, коли інвестор бере безпосередню участь у виборі об'єктів інвестування і вкладенні коштів;

-непрямі інвестиції, коли вкладення капіталу здійснюється за участю фінансових посередників (рис. 1.2.).

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді: [25,с.7]

- іноземної валюти, що визначається конвертованою Національним банком України;

- валюти Украйни – при реінвестиціях в об’єктах первинного інвестування чи в будь-які інші об’єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток;

- будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов’язаних з ним майнових прав;

- акції, облігації, інші цінні папери, а також корпоративних прав, виражених у конвертованій валюті;

- грошових вимог та права виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами країни інвестора або міжнародними торгівельними звичаями;- будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законом країни інвестором або міжнародними торговельними звичаями, а також експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки ноу-хау тощо;

- права на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами країн інвестораів;

-інших цінностей відповідно до законодавства України.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у таких формах:

- часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними та фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;

- створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств;

- придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;

- в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України.

Визначене Законом поняття „портфельні інвестиції” стосується фінансових інвестицій, що здійснюються шляхом придбання пакетів цінних паперів на фондовому ринку. Таке трактування суперечить відомій у сфері інвестиційного менеджменту „теорії портфеля” (Portfolio Theory), яка ґрунтується на тому, що для здійснення інвестиційної діяльності інвестор вибирає більше ніж один об'єкт реального чи фінансового інвестування.

Бланк І.О. визначає інвестиційний портфель як сукупність об'єктів реального і фінансового інвестування, сформовану для здійснення інвестиційної діяльності [14,с.219]. Отже, до інвестиційного портфеля підприємства можуть входити як об'єкти реального, так і фінансового інвестування.

Дана модель окреслює такі структурні параметри, як форми здійснення інвестицій, об'єкти і суб'єкти інвестування, термін вкладення капіталу. Вона визначає можливі варіанти організації процесу та участі інвестора в управлінні інвестиційними проектами залежно від того, чи є інвестиції прямими, чи непрямими. На кінець, у ній відображені наслідки інвестування - одержання прибутку чи інших вигод, показано процес реінвестування, капіталізації прибутку, а також повернення капіталу: основної суми, дивідендів, відсотків.