Інвестиційна діяльність в Івано-Франківській області та оцінка її результатів
За аналогічного схемою розглядає інвестиції Гусаков Б.І [32, с.10]. Він подає інвестування як процес трансформації ресурсів фірми у її капітал. Схематично цей процес зображено на рис. 1.1. Результатом такої трансформації є приріст капіталу.
ІнвестиціїКапітал
Фінансові ресурси
Необоротні активи
Матеріальні ресурси
Майнові цінностіОборотні активи
Інтелектуальні цінності
Рис 1.1. Схема трансформації інвестиційних ресурсів [43, с.42].
Отже, у більшості трактувань поняття „інвестиції” простежується взаємозв'язок двох сторін одного процесу: витрачання ресурсів і одержання результату. Результат повинен бути достатнім для відшкодування суб'єктові інвестування завданих витрат і забезпечити приріст капіталу, одержання інших благ чи вигод.
До того ж процес вкладення капіталу і одержання результату від здійснених інвестицій відбувається з певним відставанням. В економічній теорії це явище трактують як інвестиційний лаг - проміжок часу з моменту вкладення капіталу до моменту одержання результатів. Тривалість інвестиційного лага може бути різною в залежності від форм інвестування, конкретних особливостей того чи іншого інвестиційного проекту. Найкоротшим він є у сфері короткострокового фінансового інвестування. Наприклад, відсотки за депозитні вкладення коштів у банк підприємство може одержувати щомісячно. Невелика тривалість інвестиційного лага спостерігається при здійсненні реальних вкладень у сферу торгівлі. Водночас при реалізації великих довгострокових проектів реального інвестування він може становити п’ять, десять і більше років.
Величина лага у сфері реального капітального інвестування складається з двох частин:
а) будівельного лага, що дорівнює періодові, необхідному для перетворення інвестиційних ресурсів в основні засоби та інші активи;б) лага освоєння, що дорівнює тривалості часу на досягнення передбаченого проектом рівня віддачі від введення в експлуатацію виробничих потужностей та об'єктів. За підрахунками спеціалістів для середнього за потужністю промислового підприємства загальна тривалість інвестиційного циклу становить 8,5-10 років, з них майже 3 роки триває виготовлення, експертиза та затвердження проекту; 4-4,5 роки - будівництво; 1-2 роки - освоєння підприємством виробничих потужностей [71,с.37]. Тому майбутній результат від здійснених інвестицій повинен охоплювати додаткову винагороду для інвестора за певний ризик, насамперед, економічний, пов'язаний з інфляцією та іншими економічними чинниками, а також соціальний, політичний, екологічний та інші. Чим довшою є тривалість інвестиційного лага, тим більшою повинна бути винагорода за ризик. Ця ситуація є однією з причин того, що більшість підприємств приватного бізнесу в Україні воліють працювати в сфері торгівлі, ніж здійснювати вкладення в перспективні галузі матеріального виробництва.
У вітчизняній та зарубіжній літературі питанню визначення суті і поняття інвестицій надається значна увага. Серед вітчизняних вчених глибокі теоретичні дослідження в даному напрямі проведені Бланком І.О., Пересадою А.А. та ін. Велику вагу цьому питанню приділяють російські вчені, а також багато науковців інших країн.
Незважаючи на те, що світовою економічною теорією вироблені більш-менш стабільні трактування сутності інвестицій, у практиці зустрічаються випадки вузького, однобокого, а іноді і нелогічного визначення даного поняття Найбільш характерними неточностями щодо цього, на нашу думку, є:
1. Ототожнення інвестицій з капітальними вкладеннями, капітальним будівництвом, про що вже говорилося. У світовій і вітчизняній практиці, крім вкладень в довгострокові активи (основні засоби), інвестовані кошти можуть спрямовуватися на поповнення оборотних засобів, придбання та емісію цінних паперів, нематеріальних активів. Отже, капітальні вкладення можна вважати однією з форм реального інвестування, яка характеризує більш вузьку сферу діяльності, ніж інвестиційна діяльність в цілому.