Інвестиційна діяльність в Івано-Франківській області та оцінка її результатів

Магістерська робота складається з вступу, трьох розділів і висновків та пропозицій.

В першому розділі розглядаються теоретико-правові основи інвестиційної діяльності в політиці структурних перетворень України та Івано-Франківської області.

В другому розділі проведений аналіз залучення та вплив іноземних інвестицій в економіку Івано-франківської області..

В третьому – обґрунтовано проблемні аспекти та шляхи збільшення притоку іноземних інвестицій в економіку. Висвітлено напрямки діяльності органів державної влади у сприянні інвестиційного проекту.Підсумком магістерської роботи є висновки, в яких узагальнено викладений матеріал, результати дослідження та пропозиції щодо покращення інвестиційного клімату та активізації інвестиційних процесів в області.

Основний зміст магістерської роботи висвітлено на ____ сторінках.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1.Економічна сутність інвестицій.

Необхідною умовою розвитку економіки є висока інвестиційна активність. Вона досягається шляхом збільшення реалізованих інвестиційних ресурсів і найбільш ефективного їх використання в пріоритетних секторах матеріального виробництва і соціальної сфери. Саме інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі визначають конкурентні позиції країн на світових ринках.

Поняття „інвестиції”, „інвестор”, „інвестиційна діяльність” і інші увійшли у вітчизняну термінологію порівняно недавно. За радянських часів ці терміни практично не застосовувалися. В окремих випадках під цими поняттями розуміли сукупність затрат на реалізацію довгострокових вкладень капіталу в засоби виробництва (основні фонди), тобто інвестиції практично ототожнювалися з поняттям “капітальні вкладення”. У найбільш стислому визначенні „капітальні вкладення” більшість економістів трактували як затрати на будівництво та придбання основних засобів [34].

Під інвестиціями ( від лат.Investio-одягаю) в найбільш широкому трактуванні розуміють вкладення певних ресурсів з метою одержання майбутніх вигод, або вкладення капіталу в галузь економіки як в самій країні так ї за її межами.

Професор О.Бланк розглядає інвестиції як вкладення капіталу з метою його наступного збільшення [14,с.10].

Окремі автори під інвестиціями розуміють акт відмови від сьогоднішнього споживання благ заради більш повного задоволення потреб у наступні періоди [36,с.9]. Дані визначення характеризують інвестиції в двох площинах: з економічної точки зору - як процес нагромадження капіталу; з соціальної - як зростання благ для споживання. З двох позицій розглядають дане поняття Шевчук В.Я. і Рогожин П.С., а саме: фінансової, за якою інвестиції - це активи, кошти, що вкладаються в господарську діяльність з метою отримання доходу; економічної, де інвестиції розглядаються як видатки на створення, розширення, конструкцію та технічне переозброєння основного та оборотного капіталу [83].

Бочаров В.В., крім затратного, виділяє ще й ресурсний підхід до визначення інвестицій. Критично оцінюючи затратний метод через незбалансованість між витратами та наявними матеріальними і грошовими цінностями, він визначає реальні інвестиції як фінансові ресурси, призначені для розширеного відтворення основних засобів [19, с.6].

Вважаємо, що самі ресурси не можуть розглядатися як інвестиції, ними можуть бути лише вкладені ресурси. Разом з тим наявні фінансові чи матеріальні ресурси відіграють важливу роль у масштабах і структурі реального інвестування, є головною ланкою на шляху зміни вартості з метою нагромадження капіталу, який можна подати такою схемою перетворень:

Ресурси → Вкладення → Результат