Обгрунтування і доцільність запровадження казначейської системи виконання бюджетів в Україні

-розподіл загальнодержавних податків, зборів та обов’язкових платежів між державним бюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;

-перерахування місцевим бюджетам належних їм коштів відповідно до нормативів та результатів взаєморозрахунків;

-дотримання принципу цільового використання бюджетних коштів завдяки здійсненню попереднього контролю;

-надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади по здійснених на єдиному казначейському рахунку операціях;

-оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо використання залишків коштів єдиного казначейського рахунку.

Єдиний казначейський рахунок – це сукупність бюджетних рахунків, відкритих на ім’я Головного управління Державного казначейства і його територіальних органів за балансовим рахунком № 2513 “Кошти Державного бюджету”.

Бюджетні рахунки за балансовим рахунком № 2513 “Кошти Державного бюджету” відкриваються органам Державного казначейства в установах Національного банку та уповноважених установах комерційних банків, визначених Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.

В органах Державного казначейства, в свою чергу, відкриваються реєстраційні рахунки розпорядникам бюджетних коштів. При цьому бюджетні рахунки розпорядників державних коштів в установах банків закриваються.

Реєстраційні рахунки відкриваються на підставі договорів між розпорядниками коштів та органами Державного казначейства.

Кількість реєстраційних рахунків, яку може мати конкретний розпорядник коштів в системі казначейства, залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.

Головне управління Державного казначейства організовує, контролює та забезпечує роботу єдиного казначейського рахунку через єдину інформаційно-обчислювальну систему Державного казначейства, а саме трансакційну автоматизовану систему казначейства.

Обліково-інформаційна комп’ютерна система, що розробляється згідно з вимогами міжнародного досвіду та стандартів, відповідає вищезазначеним вимогам та призначена для збору та обробки облікової інформації, складання звітності та покликана допомогати та полегшувати ведення бухгалтерського обліку операцій, що здійснюються учасниками бюджетного процесу. Але, разом з цим, вона також висуває і певні вимоги як до самої інформації, що вводиться, так і до процедур її обробки та обліку. Основними з них є:

•вимоги до управління грошовими коштами;

•системно-послідовне кодування рахунків;

•однозначність інформації, що вводиться в систему;

Основними функціями казначейської системи реєстрації операцій та звітності є:

В частині казначейського виконання державного та місцевих бюджетів:

•облік видатків (обробка первинних документів розпорядників коштів бюджетів, формування на їх основі казначейських платіжних документів, відображення в бухгалтерському обліку операцій за видатками, здійснення контролю);

•облік доходів в розрізі кодів бюджетної класифікації та кодів територій, враховуючи операції за доходами, що підлягають розподілу між загальним та спеціальним фондами бюджету, а також між бюджетами всіх рівнів;•облік асигнувань, враховуючи їх формування, рух та використання;