Актуальність теми
Аналітичний огляд літератури. Для написання курсової роботи автором було використано значну кількість літератерних джерел, серед яких хотілося б відмітити окремі роботи.
У книзі А. Атаса “Старая Одесса” викладено історію Одеси від моменту її заснування до ХХ ст.
У книзі С. Поварцова “Причина смерти – расстрел” дослід-жуєть¬¬ся доля Ісака Бабеля, причини його загибелі. Книга міс¬тить дані з архівів КДБ, протоколи допитів письменника.
Монографія академіка Д. С. Лихачева “Литература – реаль-ность – литература” аналізує образ О. Бендера, його поступовий розвиток. Автор книги намагається відшукати предків Остапа в світовій та вітчизняній літературі.
Велику кількість матеріалу для написання курсової роботи взято із збірника “Одесская плеяда”, де крім сатиричних творів, міс¬тяться біографії та характеристики творчості одеських письменників.
Для складання екскурсії “Літературна Одеса 20-30-х рр. ХХ ст.” автором було використано картографічний матеріал по м. Од嬬¬¬са.
Повний список використаної літератури та джерел приведений у кінці курсової роботи.
Мета роботи: всебічно дослідити життя та творчість най-яск¬ра¬віших одеських письменників 1920-30-х рр.; зробити аналіз мож¬ли¬востей використання в туристичній галузі культурно-історичних пам’яток, що пов’язані з літературним життям Одеси того періоду.
У даній курсовій роботі автором було поставлено завдання дослідити:
–Чому та чим одеські письменники відрізняються від пись-мен¬¬ників, чия доля ніяк не була пов’язана з Одесою. Для цього автор дослідив та коротко ви¬к¬лав у даній роботі історію Одеси та її мешканців;
–Саму епоху 1920-30-х рр., яка безумовно мала досить вели¬кий вплив на літературу;
–Життя та творчість найяскравіших письменників, а саме: І. Ба¬беля, Ю. Олеші, В. Катаєва, К. Паустовського, І. Ільфа та Є. Пет¬рова;
–Можливість проведення екскурсії “Літературна Одеса 20-30-х рр. XX ст.”.
Структура курсової роботи: робота викладена на 33 сторін¬ках і складається зі вступу, восьми розділів, списку викорис¬таної літератури та джерел, висновків та додатків.
1. ОДЕСА ТА ОДЕСИТИ
Одеса – великий культурний центр України і водночас одне з най¬са¬мо¬бутніших українських міст. Одесити не схожі ні на кого в сві¬¬¬ті, ін¬кли може здатися, що вони окрема нація зі своєю мовою та своєрідною культурою. Коли людина потрапляє в це місто, вона од¬рବ¬¬зу відчуває, що Одеса і весь інший світ – “це дві великі різни¬ці”.Одеса заснована на місці турецької фортеці Хаджибей (перша зга¬дка – 1415 р.) , яку 25 вересня 1789 р. взяв загін під команду¬ван¬ням Дерибаса. У 1793 р. за розпорядженням Суворова, який від¬по¬ві¬дав за укріплення кордонів з Туреччиною, починається будів¬ни¬цтво нової фортеці . А 27 травня 1794 р. Катерина ІІ підписує нବказ про заснування міста Хаджибей. Нове місто створювалося, як військо¬во-морський форпост Росії на ближніх підступах до туре¬ць¬ких во¬л¬дінь.У січні 1795 р. за бажанням Катерини ІІ місто отри¬мало су¬ча¬с¬¬ну назву. Це пов’язано з тим, що колись на схід від Хад¬жи¬бея іс¬ну¬вало грецьке поселення Одесос .
Своїм виникненням та початковими успіхами Одеса має завдя¬чу¬вати переважно іноземцям. Її засновником був неаполітанець Де¬ри¬бас, план забудови міста склав француз Де’Волан, адміністратив¬на влада в краї належала відомим французьким емігрантам Ріше¬льє та Ланжерону. Їх найближчими помічниками були виключно ін¬земці – Рошешуар, Кобле, Кастельно та інші .