Розвиток української культури в другій половині ХХ ст

Традиційними стали всеукраїнські фольклорні свята рідної мови. Користується популярністю всеукраїнський фестиваль "Таланти твої, Україно". Кращі художні колек¬тиви закладів освіти беруть участь у міжнародних святах, фестивалях і конкурсах в Італії, Туреччині, Індії, Норвегії та інших країнах.

З ініціативи Українського державного центру науково-технічної творчості молоді в Україні щороку проводиться 30 всеукраїнських і міжнародних масових заходів з техніч¬них видів спорту, моделювання, раціоналізаторства і винахідництва, інформатики.

Україна успадкувала систему вищої освіти, яка не повною мірою відповідала інтересам особи, суспільства, держави. Жорстка регламентація змісту вищої освіти, уніфікація на¬вчальних планів, надмірна ідеологізація навчання призвели до певної невідповідності структури освіти світовим стандар-там, втрати престижу вищої освіти, низької мобільності ви¬пускників на ринку праці.

Зрушення в цій сфері відбулися не відразу. Почалося з того, що перший набір студентів у 1992р. зробив Націо¬нальний університет "Києво-Могилянська академія"(після його ліквідації царизмом у 1817р.).

Заснування університету "Києво-Могилянська акаде¬мія" стало вагомим внеском у процес національного й інтелектуального відродження.

Національний університет має мережу колегіумів різних рівнів: Острозький колегіум як вищий навчальний заклад та середні навчальні заклади — Києво-Могилянський ко¬легіум, Запорізький січовий колегіум, колегіум "Берегиня" в Черкасах, Феодосійський колегіум у Криму. В універси¬теті, крім української, вивчають англійську, німецьку, фран¬цузьку, польську, чеську, італійську, санскрит, китайську, арабську мови.

З урахуванням реальних національних процесів в Ук¬раїні, її регіональних особливостей у багатьох вищих закладах освіти держави впроваджується в навчально-вихов¬ний процес конкретна програма докорінного оновлення структури і змісту гуманітарних наук. Особливого значен¬ня набули дисципліни — історія України, історія і теорія світової та української культур, народознавство, україно¬знавство.

Міжнародне співробітництво в галузі освіти починає дедалі ширше інтегрувати національну освіту України у світову систему освіти для підготовки фахівців міжнарод¬ного рівня, отримання доступу до сучасних технологій та іноземних інвестицій для розвитку національної освіти. / Розвиваються безпосередні зв'язки між навчальними закладами України і зарубіжних країн. 78 вищих навчаль¬них закладів України здійснювали пряме співробітництво на основі угод з 415 іноземними вищими закладами освіти та 19 фірмами. Аналогічні угоди мали школи та профтеху¬чилища.

Поряд з досягненнями у сфері освіти за ці роки мали місце і недоліки. Так, з планів загальноосвітніх шкіл з 1996 р. було виключено години на додаткові заняття й кон¬сультації, зменшено курси за вибором і факультативи. Не враховуються регіональні особливості у вихованні. Держав¬на мова не стала домінуючою в загальноосвітній і вищій школах.

Надто низький рівень оплати праці науковців і викла¬дачів, їхня соціальна незахищеність знизили в суспільстві престижність педагогічно-наукової праці, призвели до відтоку найбільш кваліфікованих викладачів (у 1993 р. він становив 5 тис. осіб, з них 188 докторів наук, професорів і 1955 кандидатів наук, доцентів).

Однак система освіти, маючи ряд серйозних недоліків, збагатилася не лише пропозиціями щодо поліпшення її функціонування, а й окремими практичними здобутками. Всі вони спрямовані на поліпшення становища в освітній галузі.

За роки будівництва нової держави виникли десятки громадських об'єднань, що презентують інтерес різних національностей і відроджують їхні культуру, мову, зви¬чаї, традиції.

У Криму, Закарпатській, Донецькій, Одеській областях розроблені програми задоволення духовних потреб національних меншин. У Закарпатті створено центр сло¬вацької, угорської, німецької культур. У Києві та в інших містах відкрито бібліотеки єврейської, польської культур, тюркомовних народів та української діаспори.