Економіка, політика і моральність цивілізованого суспільства. Моральна активність особистості

У залежності від характеру надзвичайно неоднозначних зв'язків етики праці з «розхожою мораллю», що складаються в людській повсякденності, між ними можуть виникати ситуації збігу, розриву й навіть конфліктного протистояння. В разі ж, якщо архаїчні, відсталі, економічно необгрунтовані форми виробничої діяльності підкоряють собі людей, то будь-які моральні заклики та гасла, будучи істинними й корисними в своїй абстрактній змістовності, в кожному конкретному випадку перетворюються на «моральну критику аморальності», на безсилля в дії.

Виховна дія таких гасел зводиться до мінімуму, а часто й набуває характеру негативного впливу. Пояснюється це, зокрема, тим, що гасла та заклики, вступаючи в кричущу суперечність із щоденною реальністю, зі своєрідним звичаєм, не тільки морально девальвуються й компрометуються, а й породжують стійку недовіру і неприйняття будь-яких-форм морального звернення як засобу стимулювання виробничої та громадської активності.

Спроба знищити суспільне зло, нічого не змінюючи в умовах, що його породжують, у самих соціально-економічних і політичних механізмах, котрі роблять зло можливим, тобто за рахунок лише апеляцій до моральної свідомості й почуття, за рахунок умовлянь і напучувань приводить до невдачі в досягненні поставленої мети, ослаблення моральних регуляторів людської поведінки. Мораль у такій ситуації приречена на марне застосування, й ніяка концентрація, ніяка численність гасел (найпривабливіших морально) та закликів ^наииїльш громадянських^ не запобіжить трагічному розривові між «належни_ш^моралМ «сущим» дійсності. Більш того, тут можна спостерігати спрЬ15у~вйкорис-тання моральних важелів впливу у відриві від усієї решти чинників впливу на людську поведінку (економічних, правових, соціальних), що робить мораль іще безсилішою.

Мораль може й повинна бути могутньою силою суспільних перетворень, але це можливе лише в тому разі, якщо вона підтримана й закріплена енергією реальної, практичної зміни всіх сфер людського буття. Безглуздо вдаватися до моральних проповідей там, де необхідні злам усталених відживаючих структур, кардинальна й безкомпромісна відмова від економічних догм, безстрашне викриття запущених соціальних пороків.

Мораль нашого суспільства дуже часто ставала безсилою тому, що перетворювалася на засіб відходу від практичних заходів, від дії, від тяжкої роботи задля вирішення накопичених із часом, іноді надзвичайно болісних проблем. Моральний осуд і моральний заклик є тільки першим кроком, який за наших умов нерідко виявлявся останнім і єдиним. Не випадково багато масових кампаній, побудованих на інстинктивній вірі в силу «моралістики» не тільки не дали сподіваного морально-виховного ефекту, а й призвели до девальвації деяких моральних цінностей.

В роки всевладдя командно-адміністративної, системи засоби масової інформації — преса, радіо, телебачення — невтомно працювали на підвищення морального престижу сільськогосподарської праці. З'явилася величезна кількість публікацій і передач на тему про «любов до землі», «почуття землі», «почуття господаря», «хліборобську честь», «селянські традиції» і т. д. Але за надміром високих слів, найщиріших закликів, апеляцій до хліборобської совісті й праведного гніву відходили в тінь важливі принципи організації сільськогосподарського виробництва, нехтування якими й призвело до забуття «селянських традицій», втрати «хліборобської честі», згасання «любові до землі», здрібнення «почуття господаря».Причиною всіх невдач цієї кампанії було те, що в агітаційно-пропагандистських зусиллях якось непомітно відійшла в забуття класична теза про примат суспільного буття над суспільною свідомістю та про відббражувальну природу людської свідомості.

Директивні методи керівництва сільським господарством, відсутність права власності та дійових економічних важелів, порушення рівноваги між мірою праці й мірою споживання — ось справжні, земні, а не містифіковані причини виникнення численних больових точок життя, в тому числі й морального, в нашому селі. Звичайно ж, справа зовсім не у відході від селянського «ладу», не в забутті традицій і т. ін. Прагнучи змінити свідомість людей через справді колосальні зусилля масованого моралізаторського впливу й не роблячи в той же час кроків до суттєвої зміни їхнього буття, самих умов людського існування, натхненники цієї пропагандистської кампанії уподібнювалися тим, хто спорудження будинку починає з даху.

Мораль безсила, коли з її допомогою намагаються обминути об'єктивні економічні закономірності. Більш того, не приносячи очікуваної в такому випадку користі, вона й сама зазнає колосальних втрат, демонструючи в своєму зіткненні з упертими фактами сумну картину самодискредитації. Мораль безсила, коли на неї покладаються не властиві їй функції: економічного механізму, політичного ладу,.-, соціально-правових основ суспільної активності.